Експорт казахстанської пшениці впав на 40% через конкуренцію на ринках

За вісім місяців 2024 року Казахстан експортував 3,13 млн тонн пшениці – це на 39,2% менше, ніж за аналогічний період минулого року (5,15 млн тонн), повідомив на засіданні уряду віце-міністр торгівлі та інтеграції Кайрат Торебаєв.

За його словами, скорочення експорту пшениці пов’язане з низьким урожаєм минулого року, а також посиленням конкуренції на традиційних для Казахстану ринках. Так, Італія, Туркменістан, Афганістан і росія в рази знизили споживання казахстанської пшениці. Це з тим, що інші постачальники зерна почали знижувати експортні ціни, що призвело до витіснення казахстанської продукції.

Щодо наступного продовольчого сезону, то країни Європи, Південної Африки та Україна скоротили виробництво пшениці через погані погодні умови. росія також заявила, що в 2024-2025 роки експортує 53 млн тонн пшениці, що на 10,1% нижче попереднього сезону.

Казахстан у новому сезоні планує експортувати 12 млн тонн зерна, з яких на пшеницю доведеться 7-7,5 млн тонн, на ячмінь – 1,3-1,4 млн тонн, кукурудзу – 300 тис. тонн, на олійні культури – 1 млн тонн.

З 12 млн тонн постачання зерна до країн Центральної Азії та Афганістан очікуються у розмірі 4,2 ​​млн тонн.

Казахстан готовий наростити експорт зерна до Китаю

У 2023 році Казахстан експортував до Китаю 1,4 млн тонн зерна, що в 5,5 рази більше за показник 2022 року. З них експорт пшениці становив 538 тис. тонн, показавши зростання у 15 разів.

Торебаєв зазначив, що Казахстан має можливість ще наростити постачання зерна до Китаю до 1,6 млн тонн пшениці. Для цього потрібно опрацювати питання затримок на кордоні через вимоги китайських органів, а також видачу ліцензій та квот на імпорт казахстанського зерна у Китаї.

Раніше «Курсів» писав, що Казахстан має намір до кінця року збільшити постачання зерна до Китаю до 3 млн тонн за початкової мети 2 млн тонн. Усього ж за дев’ять місяців 2024 року Казахстан поставив у КНР залізницею 1,3 млн. тонн зерна.

Представники китайських компаній побували цього місяця в Казахстані та виявили зацікавленість у додаткових поставках. Було укладено попередні угоди про імпорт перших 100 тис. тонн зернових та такого ж обсягу олійних культур. Водночас делегація з КНР також заявила, що допоможе вирішити проблеми з логістикою та транспортуванням продукції.

На початку серпня галузевий портал Eldala.kz повідомив, посилаючись на зернотрейдерів, що китайська митниця ввела повну заборону на імпорт пшениці для підприємств, розташованих у бондовій зоні Сіньцзян-Уйгурського автономного району. Пізніше в Мінсільгоспі РК зазначили, що торгівля з Китаєм призупинена на невизначений термін, і для її відновлення буде потрібно час та зусилля з боку трейдерів.

Експорт до країн Європи

Оскільки цього року у європейських країнах скоротився врожай, Казахстан також розглядає можливість нарощування експорту до Італії, Латвії, Іспанії та інших країн.

Однак для цього необхідно вирішити питання транзиту казахстанської пшениці через територію росії, а також здешевлення транспортних витрат експортерів, особливо Транскаспійським маршрутом.

Нагадаємо, росія з 17 жовтня запровадила тимчасові обмеження на ввезення з Казахстану пшениці, сочевиці, насіння льону та динь казахстанського походження, а також томатів та перців із третіх країн, ввезених з території РК. За заявою Россільгоспнагляду, заборона пов’язана з порушенням фітосанітарних вимог. У свою чергу Мінсільгосп РК відкинув пред’явлені звинувачення.

Як повідомив Торебаєв, вже досягнуто попередніх домовленостей про постачання до Італії 1 млн тонн зерна, до Вірменії – 600 тис. тонн, до країн Північної Африки – 200 тис. тонн.

У Туреччину та країни Близького Сходу потенціал експорту складе майже 1 млн. тонн пшениці. Влада також просуває вітчизняну продукцію на ринки Пакистану, Індонезії, Бразилії та Малайзії.

Позначки:Казахстан, експорт, зерно, пшениця