Експерти вважають російський мегаконтракт на зерно з Китаєм декларацією про наміри

росія і Китай уклали найбільший в історії країн 12-річний контракт на постачання 70 млн тонн зернових та олійних культур на близько 2,5 трлн рублів (майже $25,63 млрд). Угоду підписано в межах форуму “Один пояс – один шлях”, передає російське інформагентство ТАСС.

Лідер ініціативи “Новий сухопутний зерновий коридор” Карен Овсепян анонсував швидкий запуск сухопутної зернової ініціативи: в останніх числах листопада — на початку грудня на зустрічі глав урядів росії та Китаю буде підписано міждержавний договір.

Контракт передбачає постачання сільгосппродукції з Уралу, Далекого Сходу та Сибіру. Угоду підписано між Новосибірською виробничо-експортною компанією ЕЛТ і держкорпорацією China Chengtong International, що входить в ініціативу за участю Комітету з контролю та управління державним майном Китаю (SASAC), уточнило російське профільне видання Агроінвестор.

Експерти вважають, що угода швидше схожа не на контракт із зобов’язаннями, а на декларацію про наміри.

У російському Інституті кон’юнктури аграрного ринку (ІКАР) не бачать потенціалу постачання 70 млн тонн агропродукції. За словами гендиректора ІКАР Дмитра Рилька, в найближчій перспективі можливий обсяг експорту до Китаю з Уралу, Сибіру та Далекого Сходу становить 3-3,5 млн тонн зернових, зернобобових та олійних на рік.

До того ж китайцям потрібна високоякісна пшениця із вмістом протеїну 14,5%, а не фуражна. Такої пшениці на Далекому Сході взагалі немає, а на Уралі та в Сибіру її небагато, і зазвичай її швидко розкуповують місцеві компанії, наголосив Рилько.

“Це не контракт, а меморандум про наміри, і питання, між ким його укладено — між двома приватними компаніями чи між рф і КНР?” – зазначив незалежний експерт зернового ринку Олександр Корбут.

Незрозуміло, чи передбачає угода рф з Китаєм ввезення зерна за квотами. Річ у тім, що поза квотами пшениця оподатковується імпортним митом у 65%.

Потенційно підписання угоди на полях форуму “Один пояс – один шлях” дає надії на новий експортний маршрут для російського зерна, але питання з квотами потрібно вирішувати на державному рівні, вважає Корбут.

Сумніви викликає й розрахункова ціна продукції – $360 за тонну. Це дорожче, ніж поточна ціна держзакупівель у КНР – $320 за тонну.

Позначки:Китай, пшениця, Росія