Чому провалилися зернові перемовини у Туреччині?

Умовно-хороша новина – в тому, що розблокувати український експорт із Одеси від самого початку не було метою сторін.

росія та Туреччина публічно погодили план експорту українського зерна з Причорномор’я. Судячи з реакції міжнародних гуманітарних організацій і самої України, з таким самим успіхом міг бути узгоджений план припинення обертання Землі навколо своєї осі або щось таке ж неймовірне.

Проте, на спільній прес-конференції глави російського та турецького МЗС Мевлют Чавушоглу та Сергій Лавров упевнено презентували дорожню карту вивезення зернових вантажів із портів Великої Одеси, не переймаючись відсутністю представників третьої та ключової сторони – України.

Що врешті-решт запропонували переговорники і чому цивлізований світ на це не погоджується, вивчив Mind.

Як збираються вивозити українське зерно?

Якщо коротко, то російсько-турецький план розблокування експорту 22 млн тонн українського зерна на світові ринки виглядає наступним чином.

Передбачається, що Україна має розмінувати акваторію поблизу Одеського порту – якщо знадобиться, за допомогою турецьких військових чи інших міжнародних фахівців. Будь-яких, окрім грецьких, оскільки Греція, на думку Туреччини, через їхній давній конфлікт узагалі має бути «частково демілітаризована».

Чого ще хоче росія?

Паралельно Заходу варто подбати про ослаблення санкцій проти росії, оскільки вони заважають безперешкодним поставкам зерна, посилюючи ризики для глобальної продовольчої безпеки. За словами Сергія Лаврова, проблема експорту – на боці України та її президента Володимира Зеленського, який «постійно змінює свою позицію» щодо умов зустрічі лідерів.

Чавушоглу заявив, що Туреччина вважає цей план «розумним» та «здійсненним», і підтримав ослаблення західних санкцій проти росії за її вторгнення в Україну. Собі Анкара відводить роль «механізму спостереження», якщо буде укладено будь-яку угоду щодо експорту зерна.

Як відреагувала світова спільнота?

Запропонований формат ні в кого, крім його авторів, ентузіазму не викликав.

Київ закликав не сприймати озвучені у Туреччині параметри як вирішені та узгоджені. «Це лише бажання окремих осіб, яке вони подають у медіа», – сказав заступник голови Української зернової асоціації Сергій Іващенко.

«Лише одне врятує світ від голоду: патрулювання Чорного моря військовими кораблями, які оберігають морські шляхи», – заявив заступник міністра економіки України Тарас Качка.

Туреччина таку функцію виконувати не може – насамперед через очевидну упередженість до однієї зі сторін. Крім того, у низка експертів мають сумніви щодо здатності Анкари забезпечити виконання умов угоди. «У Туреччини недостатньо сил у Чорному морі, щоб гарантувати безпеку вантажів та українських портів», – заявив Сергій Іващенко.

«Наші санкції не стосуються основних продовольчих товарів. Вони не зачіпають торгівлю зерном або іншими продуктами харчування між росією та третіми країнами. Тож давайте дотримуватися правди. Ми маємо справу з агресією, яка підживлює продовольчу кризу, і нічого більше», – сказала президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.

Голова Європейської ради Шарль Мішель звинуватив Кремль у тому, що він «перетворює постачання продовольства на зброю та оточує свої дії павутиною брехні в радянському стилі».

Чому Туреччина грає за росію?

З 24 лютого Туреччина намагається дотримуватися нейтралітету, з одного боку засудивши вторгнення росії в Україну, а з іншого – не приєднавшись до санкцій. Проте назвати її неупередженою складно.

Зокрема, Туреччина потребує сприяння росії для нарощування присутності на півночі Сирії, і це може бути ціною за підтримку у Причорномор’ї.

Умови, у тому числі вартісні, цих закупівель можуть бути аргументом, що пояснює позицію Туреччини. І, нарешті, публічно докладаючи зусиль для розв’язання проблеми глобального голоду, країна робить внесок у покращення свого міжнародного іміджу та підвищує дипломатичну вагу.

Чим це все загрожує світові?

Війна росії проти України, тобто третього проти четвертого постачальника зерна у світі, порушила постачання життєво важливих продуктів харчування для покупців у десятках країн. За оцінкою генерального секретаря ООН Антоніу Гутерріша, війна в Україні може приректи понад 1/5 людства на злидні, зубожіння та голод – найсерйозніші за останні десятиліття.

За даними ООН, росія та Україна постачають близько 40% пшениці, що споживається в Африці, де ціни вже зросли приблизно на 23%.

За його даними, високопосадовці у Києві, москві, Анкарі, Брюсселі та Вашингтоні тісно співпрацюють з цього питання протягом останніх 10 днів.

Навіть за умови погодження формату та беззастережної його підтримки всіма сторонами, для відновлення фактичного експорту має пройти чимало часу.

Вже восени кількість заблокованого в Україні зерна може збільшитись до 75 000 тонн за рахунок нового врожаю. У звичайному режимі Україна експортує до 7 млн тонн зерна на місяць, 80% – через порти. Після 24 лютого та блокади узбережжя обсяги постачання впали приблизно до 1 мільйона тонн.

Позначки:Україна, експорт, зерно, Росія, блокада портів, війна