Бразилія прагне скористатися торговельною війною США для зміцнення аграрних позицій у Китаї

Бразилія активно нарощує сільськогосподарський експорт до Китаю, використовуючи напруженість у торговельних відносинах між США та Китаєм, щоб зміцнити свої позиції на китайському ринку. Про це заявив Паулу Тейшейра, міністр аграрного розвитку та сімейного фермерства Бразилії, під час нещодавнього візиту президента Луїза Інасіу Лула да Сілви до Китаю, зазначивши, що країни планують поглибити співпрацю в аграрній торгівлі та обміні технологіями. Китай, будучи найбільшим у світі імпортером сільськогосподарської продукції, закуповує близько 70% сої у Бразилії, тоді як частка США на цьому ринку значно скоротилася через торговельні обмеження.

За даними видання Agroportal, частка Бразилії в імпорті сої до Китаю в останні сезони коливалася від 60% до майже 80%, і країна має потенціал для подальшого зростання завдяки врожаям сої, що перевищують 150 млн тонн. Торговельна війна між США та Китаєм, зокрема запровадження мит на американські товари, сприяє бразильському сільському господарству, зміцнюючи позиції країни як надійного постачальника, повідомили аналітики Latifundist. Окрім сої, Бразилія розширює експорт кукурудзи, сорго, м’яса та целюлози, що відповідає зростаючому попиту Китаю на продукти для тваринництва та харчової промисловості.

Цей стратегічний зсув підкріплюється значними досягненнями Бразилії в аграрних технологіях. За словами Паулу Бертоліні, президента Бразильської асоціації виробників кукурудзи та сорго, та Лариси Вахгольц, партнера Vallya Participacoes, завдяки біотехнологіям Бразилія збільшила продуктивність сільського господарства втричі з 1976 року, що дозволяє виробляти більше на менших площах. Наприклад, генетично модифіковані культури, які займають 56 млн гектарів, сприяли скороченню використання пестицидів на 35% для сої та зменшенню викидів вуглекислого газу на 70,4 млн тонн, що еквівалентно висадці 504 млн дерев.

Однак для повного використання потенціалу потрібна більша регуляторна гармонізація між Бразилією та Китаєм, зазначили Бертоліні та Вахгольц. Процес затвердження генетично модифікованих культур у Китаї займає близько п’яти років після їх схвалення в Бразилії, що уповільнює впровадження інновацій. Посилення технічної співпраці та діалогу між регуляторами може прискорити доступ бразильських фермерів до нових технологій, сприяючи підвищенню продуктивності та екологічності.

Китай, зі свого боку, активно закуповує бразильську сою, зокрема майбутнього врожаю, щоб убезпечити себе від можливого загострення торговельної війни зі США, повідомило видання UkrAgroConsult. Очікуваний рекордний урожай у Бразилії дозволяє нарощувати постачання та забезпечувати вигідні умови для китайських трейдерів. Угоди, підписані між президентом Бразилії та китайським лідером Сі Цзіньпіном, також передбачають інвестиції Китаю в бразильську інфраструктуру, що додатково зміцнює аграрне партнерство.

Торговельна війна США з Китаєм відкриває нові можливості для Бразилії, але водночас створює виклики. Аналітики зазначають, що волатильність на ринках, спричинена заявами президента США Дональда Трампа про можливі зміни в тарифній політиці, може вплинути на глобальну торгівлю. Проте Бразилія, завдяки своїм природним ресурсам і технологічним досягненням, залишається в сильній позиції для подальшого розширення співпраці з Китаєм.

Ця стратегія не лише зміцнює економічний розвиток сільських регіонів Бразилії, але й сприяє продовольчій безпеці Китаю, створюючи взаємовигідне партнерство. Бразилія, як зазначив Тейшейра, бачить у торговельних напруженнях між США та Китаєм шанс стати ключовим постачальником не лише сої, а й інших сільськогосподарських продуктів, що може змінити глобальний аграрний ландшафт.

Позначки:соя, США, Бразилія, Китай, кукурудза