Брак кадрів у агроcекторі України наближається до критичної точки

Він зазначив, що ці відсотки є критичними, оскільки найбільший дефіцит спостерігається серед кваліфікованих виробничих кадрів: механізаторів, операторів і апаратників зернопереробних підприємств, сервісних інженерів, агрономічних спеціалістів та інших працівників, безпосередньо залучених до виробництва, доробки та переробки аграрної продукції.

На його думку, наслідки такої ситуації можуть бути довгостроковими для продовольчої безпеки країни та функціонування агросектору.

Оцінити потенційні наслідки змін до порядку бронювання та кількість аграріїв, які можуть втратити право на відстрочку, наразі складно без детального розуміння контексту та практики застосування нових норм, пояснив Євген Барков.

І додав, що чинний порядок бронювання не визначає окремі професії як пріоритетні для бронювання. Проте критично важливі підприємства, як правило, насамперед намагаються забезпечити відстрочку саме для працівників, від яких залежить безперервність виробничих процесів.

«Та, на жаль, ні нові правила, ні наявність бронювання як такого не допомагають покращити ситуацію. У сільській місцевості немає людей, які могли б зайняти вакантні посади. Вони або вже працюють, або мобілізовані, або не хочуть працевлаштовуватись офіційно. Відповідь на питання дефіциту лежить не в обрахунку квоти або кількості сумісників, врятувати ситуацію може лише системний підхід до навчання спеціалістів, залучення ветеранів, перекваліфікації та релокації робітників», — вважає експерт.