Бізнес пропонує скасувати перелік критичного імпорту – ЄБА
Нормативно-правове регулювання в період воєнного стану в Україні суттєво обмежує можливості продовження економічної активності бізнесу.
Бізнес пропонує владі скасувати перелік критичного імпорту, введеного з початку війни Росії проти України.
Про це УНІАН повідомили в прес-службі Європейської Бізнес Асоціації (ЄБА).
Відзначається, що попри війну, компанії продовжують вести господарську діяльність і підтримувати державу, сплачуючи податки, надаючи гуманітарну допомогу тощо.
“Разом з тим спільнота бачить, що нормативно-правове регулювання в період воєнного стану в Україні істотно обмежує можливості продовження економічної активності бізнесу. Так, зараз, на жаль, чимало логістичних ланцюгів всередині країни є розірваними, і без імпорту продукції, окремих інгредієнтів, послуг, і продовжувати бізнес дуже важко, а часом і неможливо. Більш того, поточне валютне регулювання обмежує розрахунки у валюті для потреб бізнесу”, – йдеться в повідомленні.
Представники ЄБА переконані, що на даному етапі для уникнення припинення виробничих процесів оптимальним рішенням було б скасування переліку критичного імпорту і зняття обмежень за розрахунками у валюті для того, щоб підприємства, які ще мають можливість проводити зовнішньо-економічні операції, в тому числі з метою отримання необхідної сировини та комплектуючих, могли продовжувати працювати. Тим більше, що відновлення/ продовження роботи бізнесу активно декларується представниками влади.
“Разом з тим, якщо все ж найближчим часом перелік критичного імпорту скасувати не вдасться, вкрай важливо терміново зняти обмеження в постанові №153 про підстави для здійснення імпорту товарів тільки відповідно до опису товару і дозволити ввезення товарів і здійснення валютних платежів, виходячи з будь-якої з підстав – коду товару/товарної групи або опису товару”, – зазначили в ЄБА.
За словами представників бізнесу, зараз деякі компанії вже зіткнулися з ситуацією, що попри наявність коду їх товару в переліку критичного імпорту, банки не дозволяють проводити розрахунки за такі товари у валюті, оскільки опис УКТЗЕД коду в постанові №153 не повною мірою відповідає опису товару.
Читайте також
Приєднуйтесь до агро лідерів Чорноморського та Дунайського регіону на 22 Міжнародн...
Україна може заповнити ніші в ЄС після реструктуризації агровиробництва
Експорт пальмової олії у листопаді з Малайзії знизився на 5%
Україна виготовила понад 1 млн тонн цукру
Як менший врожай зернових вплине на аграрний експорт
Напишіть нам
Наш менеджер зв'яжеться з Вами найближчим часом