Активні продажі зерна фермерами збільшують фінансові ризики американських елеваторів

Американські зернові компанії та елеватори стикаються зі зростанням фінансових ризиків через активні продажі кукурудзи, сої та пшениці фермерами на тлі підвищення ринкових цін. У результаті комерційні підприємства накопичують більші запаси зерна, ніж зазвичай, водночас витрати на їх фінансування та зберігання залишаються високими. Про це йдеться у новому дослідженні CoBank.

За оцінками CoBank, після завершення жнив у багатьох регіонах США елеватори можуть зосередити у своїй власності майже 50% місцевого врожаю кукурудзи та сої, тоді як зазвичай цей показник становить 35–40%. Фермери дедалі частіше віддають перевагу продажу фізичного зерна одразу після збирання, зберігаючи можливість отримати вигоду від подальших цінових коливань через ф’ючерси та опціони. Додатковим стимулом стали ціни на кукурудзу, які наблизилися до $5 за бушель, а також необхідність забезпечення господарств оборотними коштами.

Збільшення запасів змушує зернові компанії активніше використовувати механізми хеджування для захисту від цінових ризиків. Однак у разі зростання ф’ючерсних котирувань короткі позиції потребують негайного внесення додаткового гарантійного забезпечення, навіть якщо вартість фізичного зерна одночасно підвищується. За розрахунками CoBank, зростання ф’ючерсних цін на кукурудзу, сою та пшеницю на $1 за бушель може спричинити маржинальні вимоги до комерційних зернових компаній на суму близько $9,6 млрд протягом найближчих місяців. Це створює значну потребу в короткостроковій ліквідності та додаткове навантаження на кредиторів.

Водночас подорожчання зерна та високі відсоткові ставки збільшують витрати на фінансування товарних запасів. За оцінками аналітиків, найсприятливіші умови для компенсації витрат на зберігання наразі спостерігаються на ринку кукурудзи завдяки структурі ф’ючерсних цін. Натомість для пшениці різниця між котируваннями контрактів із різними строками поставки може бути недостатньою для покриття витрат на зберігання та кредитування. Соя займає проміжне положення, хоча обмежені можливості отримання доходу від зберігання стимулюють швидший продаж запасів.

Додатковий тиск на прибутковість елеваторів створює зростання транспортних витрат, зокрема цін на дизельне пальне, залізничних паливних надбавок і ставок перевезення зерна. За оцінками CoBank, подальше подорожчання логістики може змусити компанії скорочувати власну маржу, розширювати базис або відкладати відвантаження. Аналітики наголошують, що в таких умовах зерновим підприємствам необхідно заздалегідь забезпечувати доступ до додаткового фінансування, контролювати грошові потоки та враховувати зростання логістичних витрат у своїй ціновій політиці.

Tags: США, елеватори, зберігання зерна, кукурудза, соя, пшениця