Аграрії вимагають відкрити імпорт вапняково-аміачної селітри через порти

Причиною стало різке загострення ситуації із забезпеченням аграріїв азотними добривами напередодні весняної посівної, повідомляє пресслужба ВАР.

У галузевих об’єднаннях нагадують, що після атак росії на портову інфраструктуру було запроваджено заборону на перевалку, зберігання та транспортування низки вантажів, зокрема аміачної та вапняково-аміачної селітри.

Водночас аграрні асоціації наголошують: включення ВАС до переліку вибухонебезпечних вантажів не має наукового обґрунтування.

«Не було надано пояснень, на підставі яких документів чи досліджень був зроблений висновок, що вапняково-аміачна селітра є вибухонебезпечною», — зазначається у зверненні.

За даними асоціацій, міжнародні та національні стандарти визначають протилежне.

«Згідно з UN Model Regulations, вапняково-аміачна селітра належить до групи UN 2071 — не вибухонебезпечні вантажі. Марки А і Б з масовою часткою азоту не більше 28% є негорючою, пожежо- та вибухобезпечною речовиною», — наголошують в асоціації.

Через чинну заборону та одночасне падіння внутрішнього виробництва ринок уже зіткнувся з дефіцитом. Станом на лютий 2026 року нестача селітри оцінюється у 100-170 тис. т. Виробництво аміачної селітри в Україні скоротилося майже вдвічі — з 1,99 млн т у 2024–2025 роках до 1,016 млн т у сезоні 2025-2026 через атаки на інфраструктуру та перебої з електропостачанням.

ВАР та УКАБ попереджають: наслідки можуть бути системними для всієї економіки.

«Скорочення загального врожаю через нестачу азоту може сягнути 20%», — підкреслюється у документі.

При цьому приблизно на половині ґрунтів аміачну селітру можна замінити саме вапняково-аміачною, однак наразі аграрії фактично позбавлені доступу до неї.

Асоціації заявляють, що підтримують заходи безпеки в умовах війни, але пропонують запровадити контрольований імпорт за чіткими параметрами безпеки.

Зокрема, йдеться про дозвіл ввезення через дунайські порти за наявності паспорта безпеки для продукції з вмістом аміачної селітри до 80% (масова частка азоту — до 27,52%), а через чорноморські порти — до 70% (масова частка азоту — до 24,08%).

«Оперативне рішення є критично важливим перед весняною посівною, адже від доступності азотних добрив залежить не лише врожай, а й стабільність агроекспорту та продовольча безпека України», — резюмували в асоціації.