Зв’язки Китаю з Бразилією виходять за межі вирощування сої

Очікується, що Китай відновить закупівлю сої у найбільшої економіки світу в рамках торговельної угоди, яка, як сподіваються, буде досягнута на зустрічі в четвер у Південній Кореї. Перетворення найважливішого імпортного товару на важіль торгової війни — це перемога китайської моделі планування, повідомляє Reuters.

Китай припинив закупівлю американської продукції після візиту президента Бразилії Луїса Інасіу Лули да Сілви до Китайської Народної Республіки у травні. Трамп назвав відмову від купівлі бобових у США «економічно ворожим актом» і напередодні висловлював плани припинити закупівлі китайської відпрацьованої кулінарної олії.

Експерти зазначають, що навряд це можна назвати рівноцінною відплатою. США є головним ринком збуту відпрацьованої рослинної олії для Китаю — популярної сировини для відновлюваного палива. Минулого року її експорт становив 1,1 мільярда доларів, що становить лише малу частину від 12,6 мільярда доларів, витрачених Китаєм на імпорт соєвих бобів.

Поки американські фермери намагаються знайти альтернативний ринок, Китайська Народна Республіка давно має намір перетворити Бразилію на соєву наддержаву. Пекін забезпечив супутникове спостереження за вирубуванням лісів, а експорт китайських добрив до найбільшої економіки Латинської Америки зріс до 18 мільярдів доларів у 2023 році, що майже втричі більше, ніж у 2018 році. Китайський сільськогосподарський конгломерат COFCO інвестував у Бразилію понад 2,3 мільярда доларів з моменту виходу на ринок у 2014 році, зокрема в порт у Сантусі, здатний переробляти до 14 мільйонів тонн зерна на рік.

Культури з Латинської Америки можуть стати ще більш конкурентоспроможними, якщо Пекіну дозволять збудувати трансконтинентальну залізницю. Проєкт, що пов’язує атлантичні порти Бразилії з тихоокеанським узбережжям Перу, може перенаправити рух транспорту через Панамський канал. Бразилія також є однією з найактивніших країн у світі, що співпрацюють з Центральним банком Китаю при розрахунках у юанях за товарними угодами.

Китайські інвестиції також проникають до інших сфер. Цього місяця Лула де Сільва відкрив BYD — величезний завод з переробки зернових у Баїї, що дозволило створити 20 тисяч робочих місць. Раніше на цьому місці працював американський автовиробник Ford Motor.

Надмірна залежність від Бразилії також може бути ризикованою для Китаю за рахунок монополізації ринку, зазначають аналітики. Однак, наразі Китай зможе продовжувати імпортувати необхідну йому сою незалежно від того, як довго триватиме будь-яка нова торговельна угода зі США.

Позначки:Китай, соя, США, Бразилія