Зображення їжі, створені ШІ, викликають тривогу — дослідження

Вони потрапляють у так звану «зловісну долину» — область, де неприродний реалізм викликає дискомфорт. Але чому так відбувається? Дослідники припускають, що причина може критися в харчовій неофобії – вродженій настороженості перед новими або незнайомими продуктами.

Що показало дослідження

Згідно з новим дослідженням, яке незабаром вийде в журналі Appetite, люди сприймають зображення їжі, згенеровані ШІ, як менш приємні та більш тривожні порівняно з реальними знімками або мультяшними ілюстраціями. Ба більше, ставлення до таких зображень змінюється за складною кривою: спочатку вони викликають відторгнення, потім рівень сприйняття підвищується.

Вчені припустили, що це пов’язано не з огидою, яка допомагає уникати потенційно небезпечної їжі (наприклад, зіпсованої), а з харчовою неофобією — природним механізмом, що змушує людей ставитися з обережністю до незнайомих продуктів. Ці висновки важливі для маркетингу, реклами і навіть клінічних досліджень, в яких використовуються зображення їжі, створені ШІ.

Чому зображення їжі від ШІ викликають дискомфорт

Генеративні моделі, що перетворюють текст на картинку, сьогодні широко застосовуються в різних сферах, включно з рекламою і маркетингом продуктів харчування. Однак споживачі неоднозначно ставляться до цих зображень. Багато хто знаходить їх дивними, неприродними або навіть неприємними, віддаючи перевагу класичній фотозйомці.

Такий ефект пояснює теорія «зловісної долини», запропонована інженером Масахіро Морі 1970 року. Він помітив, що чим реалістичніший вигляд має об’єкт, тим більше він викликає симпатію — але лише до певного моменту. Якщо реалізм стає занадто високим, але все ж недосконалим, об’єкт починає сприйматися як моторошний. Це явище зафіксовано не тільки щодо гуманоїдних роботів, а й в архітектурі, зображеннях тварин і навіть неживих предметів.

Дослідники вирішили з’ясувати, чи діє цей принцип щодо зображень їжі. Вони припустили, що люди можуть відчувати до них відторгнення так само, як до зіпсованих продуктів. Однак результати показали: на сприйняття їжі, створеної ШІ, більше впливає неофобія, ніж стандартна харчова відраза.

Дослідники поставили перед собою два завдання: з’ясувати, чи справді зображення їжі, створені АІ, спричиняють ефект «зловісної долини», і зрозуміти, які індивідуальні чинники впливають на це сприйняття.

Спочатку вони провели пілотне дослідження серед 12 студентів німецького університету. Їм запропонували 99 зображень, згенерованих ШІ, що різняться за ступенем реалістичності. Учасники оцінювали їх за кількома критеріями, включно з приємністю, моторошністю, фотореалістичністю і художністю.

Після цього було проведено основний експеримент за участю 95 осіб, яким показали 38 зображень — від реалістичних до мультяшних, а також фотографії зіпсованої їжі. Учасники оцінювали їх з погляду моторошності, теплоти і реалізму, а також заповнювали тест на рівень харчової неофобії.

Ключові висновки

Аналіз показав, що люди сприймають недосконалі зображення їжі, створені ШІ, як менш приємні та більш тривожні. Цікаво, що стилізовані та мультяшні зображення такої реакції не викликали — ефект «зловісної долини» спостерігався лише в тих, що прагнули фотореалізму, але при цьому мали спотворення.

Дослідники також виявили, що харчова неофобія відіграє вирішальну роль у сприйнятті таких зображень, тоді як стандартна харчова відраза не має значного впливу. Ба більше, люди з вищим індексом маси тіла (ІМТ) виявляли меншу тривожність під час погляду на згенеровану ШІ їжу.

Що це означає для майбутнього

Хоча дослідження не враховувало такі фактори, як смакові вподобання або частота контакту із зображеннями ШІ, його результати показують: недосконалі, але реалістичні зображення їжі дійсно викликають ефект «зловісної долини».

Ці висновки мають значення для реклами та маркетингу продуктів, створених ШІ. Зокрема, важливо враховувати, що люди з різним рівнем харчової неофобії можуть по-різному реагувати на такі зображення. Цікавим є також той факт, що ІМТ впливає на сприйняття: люди з вищим індексом маси тіла, можливо, більш лояльні до подібних зображень.

У майбутньому вчені планують вивчити, як культурні особливості та звикання до технологій ШІ можуть змінити цей ефект. Можливо, з розвитком технологій і частою взаємодією з цифровими зображеннями їжі ефект «зловісної долини» ослабне, і люди почнуть сприймати такі зображення як звичні.