Зміни у фермерстві за 15 років: з 2006 по 2021 – еволюція, якої ніхто не очікував

Сегмент розвивається досить швидко. За останню декаду значно зросла кількість малих господарств. Ферми, поля, переробка. Вирощування звичайних культур, плодово-ягідних. Крафтова продукція, співпраця з HoReCa тощо. 

Тож агросектор у 2021 більш живий, масовий та досить успішний. Особливо коли цим займаються ентузіасти, які «відчувають» землю, люблять її та вкладаються в органічне виробництво. 

Але традиційно для ніші основне питання індустрії – профіт. Тобто скільки прибутку приносить певна площа. І саме тут Україна досягла значного прогресу за останні 15 років. 

«За п’ятнадцять років (з 2006 по 2021) я бачу головну зміну у фермерстві – перехід від виживання до системності. Якщо раніше фермер мусив покладатися на власні сили й традиційні методи, то сьогодні він має доступ до сучасної техніки, знань і ринків. З’явилася культура планування, увага до якості продукції та відповідність міжнародним стандартам», – розповідає Артур Білянівський, фермер із Київщини.

З ключових змін можна виділити наступні:

• Перехід від виживання до системності. Фермери вже не працюють «аби було». З’явилася логіка бізнесу: планування витрат, розрахунок прибутку, стратегія розвитку. Земля перестала бути лише джерелом врожаю, вона стала активом, який треба управляти.
• Впровадження сучасної техніки та технологій. На полях у 2021 вже не коні й плуги, а потужні машини з GPS-навігацією. Дрони стежать за станом посівів, цифрові системи рахують кожен кілограм зерна. Це забезпечує точність і контроль, яких раніше не було.
• Зростання уваги до якості продукції та міжнародних стандартів. Продукція не просто «вирощена», а відповідає вимогам ЄС, отримує сертифікацію, відкриває шлях на світові ринки. Органічні продукти формують окрему нішу, де якість – головний аргумент.
• Нові ринки та можливості для експорту. Україна закріпилася серед світових лідерів з експорту зернових і олійних культур. Доказ того, що українське фермерство стало глобальним гравцем, а не локальним виробником.

Де-факто, з цією «аграрною революцією» українські підприємці вирвалися уперед майже за всіма показниками європейського регіону. Наша продукція дешевша, масовіша, відповідає стандартам якості ЄС. 

Це водночас пояснює часті блокування сировини чи готових виробів на кордонах з Європою. І ще один сигнал того, наскільки наше фермерство випереджує західних конкурентів. 

Родючий чорнозем, сприятливий клімат, доступ до технологій, працьовиті люди. Ми маємо все, щоб стати ключовим аграрним гравцем на ринку Європи вже у 2021 й впливати на глобальні продовольчі ланцюжки.

Аграрії Європи б’ють на сполох, оскільки просто не витримують конкуренції в сегменті. Хоча споживачі та бізнес з переробки лише у виграші. 

Що ж до майбутнього – тут і говорити нічого.  Потенціал українського агросектору майже безмежний. І ми побачимо його стрімке зростання, щойно тільки дозволять безпекові умови.

Позначки:Україна, ЄС, маржа, фермерство, АПК