Зміна системи планування залізничних перевезень може принести користь аграріям, — думка

Впровадження в Україні системи наскрізного відповідального планування залізничних перевезень принесе найбільшу вигоду аграріям та іншим виробникам, особливо з форвардними експортними контрактами, залежним від точної логістики вантажів. Таку думку висловив Rail.insider член логістичного комітету ЄБА та радник голови правління АТ «Укрзалізниця» Юрій Щуклін.

На його думку, вигоду отримають всі компанії-виробники, «незалежно від обсягу виробництва та наявності власних вагонних парків, елеваторів та терміналів: оскільки великі агрокомпанії отримають покращення ефективності експлуатації своїх потужностей, а малі зможуть нарівні з великими розраховувати на безумовне виконання зобов’язань за договорами і, отже, справедливі ціни на свою продукцію». Натомість, за словами Юрія Щукліна, є опір «з боку компаній, чия економічна модель ґрунтується на викупі та перепродажі аграріям доступу до логістики».

«Наразі перевезення понад 50% обсягів зерна в Україні проводиться 5–7 посередниками-експедиторами, які лише викуповують вузькі ділянки логістики та нав’язують свої послуги, а головне ціни, виробникам, які не мають власних вагонів, елеваторів та терміналів, — говорить експерт. — Коли ж у невеликого виробника-замовника будуть такі можливості зайняти місце в логістичному ланцюжку, як і у великого, йому будуть не потрібні ці посередники… Запропонована технологія та система планування зрівнює всіх учасників. Невеликий виробник зараз має можливість планувати лише з найближчих одного-двох елеваторів і станцій, і не має можливостей рухатися по термінах або оперативно переносити відвантаження на інші локації, як це можуть робити посередники — трейдери чи експедитори».

Юрій Щуклін вважає, що система наскрізного планування надасть можливість виробникам «заздалегідь контрактувати та фіксувати у ціні всі події логістики вантажу від точки зародження порожняка до точки поглинання вантажу». Наявна організація перевезень, за його словами, не дає такої можливості, у результаті найвужчі ділянки логістики періодично стають дефіцитним ресурсом, який «Укрзалізниця прагне монопольно адмініструвати, а посередники-трейдери та експедитори з її допомогою конкурують із самими аграріями за доступ до ринків та монетизують такий контроль». Він зазначає, що наразі тривають дискусії щодо зміни системи планування перевезень і на даному етапі є ризик, що замість очікуваної аграрним ринком реформи відбудеться її імітація.

«Чиновники Укрзалізниці зрозуміли, що ігнорувати запит ринку не вдасться, та вирішили терміново модернізувати свою АС “Месплан”, і, напевно, витратять на це чималі гроші з бюджету. Повністю ігноруючи той факт, що в їхній автоматизованій системі інші учасники логістичного ланцюжка не зможуть планувати свої події, бачити стикування з планами та календарями інших перевізників… Наявна технологія та автоматизовані системи Укрзалізниці не передбачають нічого іншого, крім планування роботи самого монополіста, виконання його завдань та досягнення його цілей», — вважає Юрій Щуклін.

Раніше в Укрзалізниці повідомили, що у 2022 році намічено оновити АС «Месплан». Крім того, в компанії проводять реорганізацію вертикалі планування вантажних перевезень.

Позначки:залізничні перевезення, АПК