Зерновий сектор Бразилії продовжує структурну трансформацію

У Бразилії продовжується перерозподіл у зерновому секторі на користь більш прибуткових культур. У сезоні 2026/27 очікується подальше зростання виробництва кукурудзи, чому сприяють високий попит з боку етанольної галузі та привабливіша маржинальність порівняно з рисом та пшеницею. Про це йдеться у звіті Служби закордонного сільського господарства (FAS) Мінсільгоспу США (USDA).

Згідно з прогнозом, валовий збір кукурудзи в 2026/27 маркетинговому році становитиме 136 млн. тонн проти 134 млн. тонн сезоном раніше (+1,5%). Посівні площі збільшаться з 22,8 до 23 млн. га.

Загальне споживання кукурудзи оцінюється в 96,3 млн. тонн, що трохи перевищує показник попереднього сезону (95,8 млн. тонн).

За даними Бразильської асоціації виробників кукурудзи і сорго, близько 60% кукурудзи, що споживається в країні, використовується в кормових цілях, з яких 32% припадає на птахівництво і 15% — на свинарство. Національна спілка комбікормової промисловості прогнозує зростання виробництва кормів на 3% у 2025 році — до 94 млн тонн проти 91,1 млн тонн у 2024 році. За такого рівня випуску сектор може споживати близько 60 млн тонн кукурудзи, включаючи суху барду (DDGS).

Додатковим драйвером попиту залишається виробництво біоетанолу. У країні діє 31 підприємство з випуску кукурудзяного етанолу із сукупною потужністю близько 12,93 млрд літрів на рік, ще 20 заводів перебувають на стадії будівництва. Річний випуск побічних продуктів (DDGS) оцінюється приблизно 5 млн тонн.

Експорт кукурудзи у 2026/27 році прогнозується на рівні 42 млн. тонн, що відповідає показнику попереднього сезону. Незважаючи на високий потенціал виробництва, значна частина врожаю споживається у країні, а логістичні обмеження стримують подальше зростання експортних поставок.

Як зазначають у FAS, темпи розвитку інфраструктури зберігання відстають від зростання сільгоспвиробництва, що формує структурний дисбаланс, що впливає на продовольчу безпеку, рентабельність аграріїв та операційні витрати.

Додаткові ризики пов’язані із залежністю Бразилії від імпорту добрив — близько 85% потреб покривається за рахунок зовнішніх поставок. Зростання світових цін, особливо на азотні добрива (зокрема карбамід), може збільшити собівартість виробництва кукурудзи, сої, рису та пшениці.

У сегменті рису очікується відновлення посівних площ після слабкого врожаю 2025/26 року. У 2026/27 році вони можуть збільшитися на 3% – до 1,6 млн га, а виробництво зросте на 1% – до 7,7 млн. тонн (у перерахунку на шліфований рис).

Експорт рису прогнозується на рівні 1,5 млн. тонн (+7% до попереднього сезону), тоді як внутрішнє споживання може трохи знизитися — до 7,3 млн тонн (-0,7%).

У той же час сегмент пшениці залишається під тиском через високу собівартість та низьку рентабельність. В результаті виробництво у 2026/27 році може скоротитися до 7 млн тонн проти 8 млн. тонн роком раніше. За потреби на рівні 12,5 млн. тонн імпорт зросте до 7,3 млн. тонн.

Ключовим постачальником пшениці залишається Аргентина, що забезпечує близько 80% імпорту за рахунок географічної близькості, конкурентних цін та логістичних переваг.

За оцінкою FAS, виробництво пшениці у Бразилії обмежене кліматичними, агрономічними та ринковими факторами, що зберігає високу залежність країни від імпорту.

У суміжних сегментах продовжується розвиток переробки: на початку 2026 року в штаті Ріу-Гранді-ду-Сул розпочав роботу перший завод із виробництва етанолу з пшениці. Компанія C.B Bioenergia планує переробляти до 100 тонн зерна на добу та випускати до 12 млн літрів етанолу на рік.

До 2027 року підприємство має намір збільшити виробництво до 45–50 млн літрів за рахунок розширення потужностей та використання інших культур, включаючи тритикале, ячмінь та кукурудзу. Також передбачено випуск нейтрального спирту та побічних продуктів для кормової промисловості.

Позначки:зерно, кукурудза, пшениця, рис, Бразилія