Зростання вартості фрахту стало одним із перших наслідків конфлікту навколо Ірану, який триває вже другий тиждень після ударів США та Ізраїлю. Попри це, світові ціни на більшість аграрних товарів поки залишаються відносно стабільними, хоча ситуація може змінитися, якщо бойові дії затягнуться.
Про це заявив глобальний стратег із зернових, олійних культур та аграрних ресурсів банку Rabobank Стівен Ніколсон в інтерв’ю виданню World Grain. За його словами, ключові логістичні артерії — Суецький канал і Ормузька протока — не є критичними «вузькими місцями» для світового ринку зерна.
Водночас конфлікт уже впливає на транспортні витрати. За словами Ніколсона, підвищення фрахтових ставок на початку та в кінці логістичного ланцюга збільшує витрати на перевезення зерна та олійних культур, що може позначитися як на виробниках, так і на покупцях.
Аналітик пояснив, що фермери можуть зіткнутися зі зниженням базисних цін, оскільки транспортування продукції до портів і кінцевих покупців стає дорожчим. Покупці, своєю чергою, відчують вплив через підвищення паливних надбавок та загальне зростання логістичних витрат.
Через загострення ситуації вже виникають проблеми з поставками окремих товарів. За даними індійських експортерів, частина партій басматі опинилася заблокованою в морі та портах після того, як фрахтові ставки зросли більш ніж удвічі. При цьому понад половину експорту басматі Індія традиційно спрямовує саме на ринки Близького Сходу.
Представники Всеіндійської асоціації експортерів рису (AIREA) зазначають, що альтернативних ринків, здатних швидко поглинути ці обсяги, фактично немає. Через це експортери змушені чекати стабілізації ситуації або шукати складніші логістичні рішення.
Ніколсон також попереджає про потенційні гуманітарні наслідки, якщо конфлікт затягнеться. За його словами, у регіоні можуть виникнути проблеми з продовольчим забезпеченням і зросте кількість біженців, що створить додатковий тиск на глобальну продовольчу систему.
На ринку добрив ситуація може стати ще напруженішою. Аналітик Rabobank не виключає, що окремі постачальники можуть оголосити форс-мажор, що залишить покупців без контрактних обсягів і змусить їх шукати продукцію на ринку з обмеженою пропозицією.
Попри ці ризики, Ніколсон вважає, що глобальна зернова галузь демонструє високу стійкість. За останні шість років ринок уже пережив пандемію COVID-19, війну росії проти України, торговельні обмеження та інші геополітичні кризи.
«Я б оцінив роботу зернового ринку на рівні B+ або A- з точки зору здатності адаптуватися до цих викликів», — зазначив Ніколсон. За його словами, покращення логістики та швидший обмін інформацією дозволяють світовому ринку швидко знаходити альтернативні маршрути та джерела постачання.