Зерновий коридор: перші підсумки

15 серпня, рівно пів місяця, як Україна відновила, хоч і в усіченому варіанті, експорт морем. Поки що пропускний режим діє лише для аграрних вантажів – «гуманітарна», а не комерційна складова й посилання на життєву необхідність українського зерна для тисяч людей по всьому світу дозволило досягти домовленості про портову деблокаду. І хоча за цей час із гуманітарною місією в Одесу зайшло лише одне судно – Brave commander для завантаження 23 000 тонн пшениці для Ефіопії в рамках Всесвітньої продовольчої програми ООН, можна констатувати головне – зерновий коридор працює.

За пів місяця з України було вивезено (не всі судна ще досягли пунктів призначення) близько 0,5 млн тонн зерна (за 9 днів – 370 000 тонн). За підсумками місяця обсяг відвантаження перевищить 1 млн тонн, оскільки темпи експорту збільшуються. ООН очікує, що в перспективі показник зросте у два-п’ять разів.

«Ми очікуємо на значне зростання заявок на транзит. Мета отримати від 2 до 5 млн метричних тонн є досяжною», – сказав тимчасовий координатор ООН у Спільному координаційному центрі у Стамбулі Фредерік Кенні.

Заяви української сторони реалістичніші. «Планомірно рухаємося до наміченого амбітного плану – перевалки 3 і більше мільйонів тонн продовольства на місяць через порти Великої Одеси», – сказав керівник Адміністрації морських портів України Олексій Востриков.

Станом на 12 серпня порти Великої Одеси («Одеса», «Чорноморськ» і «Південний») прийняли (на вхід та вихід) 18 суден у напрямку семи країн світу. Окрім пригод першопрохідника – судна RAZONI – інші рейси пройшли благополучно.

Після усунення, хоч і умовного, військових ризиків у Причорномор’ї, основними факторами, що гальмують торгівлю, стали економічні.

Зі старту щодо суден, що заходять у порти Одеси, застосовувалися підвищені коефіцієнти ризиків. Офіційна страхова премія, що коливалася раніше на рівні 3–3,5%, зросла до 5%.

Також до України застосовувалися підвищені ставки на оренду кораблів (фрахт). Вартість фрахту судна з найбільш ходовою вантажопідйомністю 30 000 – 55 000 тонн для перших рейсів до Одеси оцінювалася в чотири-п’ять разів вище, ніж аналогічний рейс до мирного порту Констанца.

Саме через те, що через логістичні та військові ризики портові тарифи далекі від справедливого рівня, відкриття Одеси не похитнуло привабливості експорту через сухопутний кордон. Експортні перевезення зернових вантажів за березень – липень 2022 року зросли майже в 2,2 раза – з 0,42 млн тонн у березні до приблизно 0,91 млн тонн у липні.

Але перші благополучні рейси протягом півмісяця  потроху впливають на морські тарифи заспокійливо.

За даними Мінекономіки, вартість фрахтування суден до Туреччини знизилася вже вдвічі, а витрати на страхування вантажів – із 4 до 1,5%.

«Зниження витрат позитивно впливатиме на стабілізацію роботи українських аграрних підприємств», – вважає міністр економіки України Юлія Свириденко.

Як зазначають експерти Xclusiv Shipbrokers, морська торгівля зерном становить близько 4% від загального обсягу морських перевезень, експорт українського зерна морем становив близько 10% від загального морського експорту зерна 2021 року. «Фактичний експорт (українського зерна) становитиме лише 70–80% від рівня 2021 року», – вважають брокери. Це менше 0,3% від загального обсягу морської торгівлі.

Україна, Туреччина та ООН підписали в Стамбулі «Ініціативу щодо безпечного транспортування зерна та продуктів харчування з українських портів», яка покликана частково розблокувати порти «Одеса», «Чорноморськ» та «Південний» для експорту зерна та добрив, 22 липня.

Умови Стамбульської угоди діють 120 днів і після цього терміну – тобто наприкінці листопада – мають бути пролонговані. Враховуючи, що зерновий коридор умовно-ефективно працює, його значущість зростає і підвищує шанси, що росія захоче скористатися переглядом угоди, щоб вибити для себе преференції.

За даними Державної митної служби, з 1 липня – початку 2022/23 МР і на 8 серпня Україна експортувала 2 млн тонн зернових та зернобобових культур, зокрема в серпні – 387 000 тонн. Це майже вдвічі менше, ніж за аналогічний період минулого року, коли було вивезено 3,87 млн тонн, з яких 832 000 тонн було відвантажено цього місяця.

Основна експортна культура – ​​пшениця, якої було експортовано 467 000 тонн. На другому місці – ячмінь (180 000 тонн). Кукурудзи вивезено 1,343 млн тонн. Сумарний експорт українського борошна на 8 серпня становив 4800 тонн (сезоном раніше – 13 500 тонн), зокрема пшеничного – 4000 тонн (13 400 тонн).

За підсумками першого півріччя, експорт агропродовольчої продукції становив $10,11 млрд, зберігши за собою статус основної експортної категорії з часткою 44%.

Імовірно, представники інших галузей – насамперед металургійної, також лобіюватимуть право на користування морським коридором. Торік експорт руди та металу приніс Україні $21,1 млрд, це друга за великоваговістю стаття української зовнішньої торгівлі, після аграрної. Проте обґрунтувати такий експорт буде складно, оскільки металургійні вантажі, на відміну продовольчих, позбавлені гуманітарного ореолу.

Джерело: Адміністрація морських портів України, Мінінфраструктури, відкриті джерела

Позначки:Україна, ячмінь, експорт, Пивденный, Chornomorsk, ООН, зерна, пшениці, Odesa, Одесу, зерновий коридор, rукурудзи, борошна