Запаси зерна в Казахстані перевищили 19,5 млн тонн

Станом на 1 листопада 2026 року загальні запаси зернових і зернобобових культур у Казахстані досягли 19,58 млн тонн. За даними Бюро національної статистики країни, основну частину становить продовольче зерно — близько 16 млн тонн, або 82,2% загального обсягу. Запаси фуражного зерна оцінюються у 2,4 млн тонн, а насіннєвий фонд — приблизно в 1 млн тонн.

Найбільшу частку в структурі запасів займає пшениця — 14,6 млн тонн, або майже 75% загального обсягу зернових. Із них 13,16 млн тонн припадає на продовольчу пшеницю, 810 тис. тонн — на насіннєву та 632 тис. тонн — на фуражну. Запаси ячменю становлять 2,97 млн тонн, кукурудзи — 507,5 тис. тонн, рису — 313,5 тис. тонн, а вівса — 250,7 тис. тонн.

Основні обсяги зерна зосереджені у трьох північних областях Казахстану, на які припадає 77,2% загальнонаціональних запасів, або 15,12 млн тонн. Зокрема, в Акмолинській області зберігається 5,58 млн тонн, Костанайській — 5,05 млн тонн, Північноказахстанській — 4,5 млн тонн. Така концентрація зернових ресурсів створює додаткове навантаження на транспортну та елеваторну інфраструктуру регіону.

За підсумками січня–серпня 2026 року Казахстан експортував 5,52 млн тонн пшениці та меслину, що в 4,6 раза перевищує обсяги імпорту, які становили 1,19 млн тонн. Експорт ячменю досяг 684,8 тис. тонн, кукурудзи — 137 тис. тонн, а зернобобових культур — 309,4 тис. тонн. Значні внутрішні запаси дозволяють країні зберігати позиції одного з ключових постачальників зерна на ринки Центральної Азії та Китаю.

Експортний потенціал Казахстану в поточному маркетинговому році оцінюється у 10–11 млн тонн зерна. Водночас його реалізація залежатиме від доступності залізничних маршрутів, пропускної спроможності транспортних коридорів і тарифів на перевезення. З огляду на концентрацію запасів у північних регіонах логістичні обмеження можуть стати одним із головних чинників впливу на внутрішні ціни зерна протягом зимово-весняного періоду.

Tags: Казахстан, зерно, запаси