Залежність Африки від імпорту пшениці робить хліб дорогим

Африканський континент залишається сильно залежним від імпорту пшениці, що робить пекарні та споживачів вразливими до глобальних цінових коливань. Незважаючи на зниження світових цін на пшеницю у 2025 році — з пікових $430–450 за тонну у 2022–2023 роках до $240–270 за тонну — ціни на хліб в Африці не впали. Основними причинами залишаються високі витрати на енергію, транспорт та валютні проблеми.

Багато африканських країн, зокрема Південна Африка, Зімбабве, Кенія, Нігерія, Камерун, Марокко та Єгипет, імпортують значну частину пшениці з США, Росії, України та Канади. Ця залежність посилює вплив геополітичних факторів, таких як тарифи США за президентства Дональда Трампа, які можуть підвищити витрати на перевезення, паливо та добрива.

Валюта нестабільність та дефіцит іноземної валюти в таких країнах, як Мозамбік і Зімбабве, змушують уряди втручатися, що часто призводить до ще більшого зростання цін на хліб. Вартість стандартного буханця білого хліба в Африці зараз коливається від $0,80 до понад $2,00 залежно від країни, курсу валюти та субсидій.

Пекарні стикаються з додатковими проблемами: високі тарифи на електроенергію (в 2–3 рази вище світових середніх), часті відключення та потреба в дорогих дизельних генераторах. Логістичні витрати від портів до пекарень також суттєво підвищують собівартість продукції, не дозволяючи знизити ціни на хліб навіть за падіння вартості сировини.

Імпорт пшениці з субсидованих ринків експортерів підриває місцевих виробників — імпортоване зерно коштує на $40–80 за тонну дешевше. Це гальмує розвиток місцевого виробництва пшениці, хоча населення Африки зростає і до 2035 року може перевищити 1,6 мільярда, а попит на пшеницю сягне до 84 мільйонів тонн.

Експерти закликають до термінових інвестицій у місцеве виробництво пшениці та інфраструктуру. В Південній Африці, наприклад, вже є обережний оптимізм щодо врожаю 2025–2026 років, який може збільшити частку місцевого зерна. Марокко активно диверсифікує постачальників, плануючи імпортувати понад 3 мільйони тонн пшениці з Франції.

Зростає розуміння, що без посилення локального виробництва та покращення ланцюгів постачання африканські пекарні й надалі залишатимуться заручниками глобальних шоків. Розвиток внутрішнього виробництва пшениці та зменшення залежності від імпорту визнано ключем до стабільності цін на хліб — один із найважливіших продуктів харчування для мільйонів людей на континенті.

Позначки:пшениця, хліб, продовольча безпека, Африка