За посушливих умов гібриди соняшнику з максимальною площею листя мали максимальну продуктивність

У дослідженнях Інституту рослинниwтва ім. В. Я. Юр’єва НААН за посушливих умов упродовж періоду від сходів до цвітіння (що не сприяли формуванню великої площі листкової поверхні) гібриди соняшнику з максимальною площею мали й максимальну продуктивність однієї рослини.

Про це у своїй статті в журналі The Ukrainian Farmer пише докторка сільськогосподарських наук Катерина Макляк.

Математично підраховано, що площа листкової поверхні визначала кожний грам насіння з однієї рослини на 35%. Продуктивність однієї рослини зростала на 7-8 г зі збільшенням площі її листкової поверхні на 1 м.

«Упродовж формування врожайності насіння на рівні агрофітоценозу діють інші закономірності, ніж формування насіннєвої продуктивності однієї рослини, а ознака «врожайність» характеризує не лише біологічні, а й технологічні властивості гібрида»,

– зазначає Катерина Макляк.

За її словами, якщо подивитися на сумарну площу листкової поверхні всіх рослин на одиниці площі посіву (наприклад, на одному гектарі), визначену показником «індекс площі листкової поверхні», то зволоженого року (з великою кількістю опадів у період від фази «зірочки» до цвітіння) з ростом площі листкової поверхні врожай зростав до певного рівня, а потім зменшувався.

Найкращими за врожайністю виявилися гібриди з індексом площі листкової поверхні на рівні 2,5-3 га. Зростання цієї величини призводило до збільшення конкурентних відносин між рослинами, як результат – до зменшення врожайності.

Позначки:соняшник, посуха