Європейські виробники оливкової олії шукають альтернативи американському ринку

Європейські експортери оливкової олії шукають нові ринки через можливе підвищення тарифів у США, що може послабити їхні позиції порівняно з Туреччиною та Тунісом. Хоча вони намагаються розширити присутність в Азії, зокрема в Індії та Китаї, експерти вважають, що повільне сприйняття оливкової олії в азійській кухні не компенсує втрат від скорочення продажів у США. Культурні харчові вподобання залишаються головною перешкодою для зростання попиту.

За даними Мінсільгоспу США, у 2023 році Штати імпортували оливкової олії на $1,5 млрд з Італії, Іспанії та Греції. Загалом імпорт склав $2,2 млрд, зокрема $428 млн з Туреччини та Тунісу. Натомість Індія, Китай, Японія та Південна Корея разом імпортували олії на $477 млн, що становить менше третини від експорту трьох європейських країн до США.

Крістофер Клейг, торговий консультант із Малайзії, зазначає, що азійські ринки мають обмежений потенціал. “Те, що виробники втрачають через тарифи в США, вони не компенсують в Азії”, – сказав він Olive Oil Times. У Китаї віддають перевагу арахісовій чи соєвій олії, в Індії – гхі, а в Малайзії, яка імпортувала олії на $8 млн у 2023 році, споживання зосереджене серед європейських іммігрантів.

Навіть у Японії, де італійська кухня популярна, оливкова олія не стала повсякденною. “Японія – сильніший ринок, але старіюче населення обирає традиційні страви”, – зазначив Клейг. У Південній Кореї преміальні олії вважають люксовими товарами, але не масовим продуктом, що ускладнює зростання попиту.

Зниження цін на європейську оливкову олію може частково пожвавити попит в Африці чи Австралії, але культурні вподобання та мала чисельність населення обмежують потенціал. “Без розуміння користі оливкової олії, як у США, Азія залишається складним ринком”, – підсумував Клейг.

Tags: Азія, США, ЄС, оливкова олія