Європа потребує українського зерна, кукурудзи, шроту та іншої продукції – Микола Сольський

UkrAgroConsult

Причина зростання європейських цін на зернові – не у вартості українського збіжжя. Україна торгувала з Європою завжди і це були суттєво великі цифри. Основна причина у війні, яку розв’язала росія проти України та багатьох інших факторах. На цьому наголосив Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський під час онлайн виступу на засіданні Ради ЄС з питань сільського господарства та рибальства.

Микола Сольський підкреслив, що українські аграрії працюють у надскладних умовах війни, але розуміють проблеми колег за кордоном.

«Проблеми фермерів в європейських країнах  – це не вина українських фермерів. І першопричина такої ситуації на європейському ринку –  не в ціні українського збіжжя, а у війні, яку розв’язала росія проти України. Ця війна, нагадаю, триває вже дев’ять років. З яких ми переживаємо другий рік страшного і цинічного терору, знищення всього українського з боку російського агресора», – наголосив Микола Сольський.

Він підкреслив, що Європа потребує українського зерна, кукурудзи, шроту та іншої продукції, українські товари корисні для європейського ринку. Зокрема, український імпорт до Польщі приніс чимало вигоди не лише Україні, а й самій Польщі. Експорт м’яса і молочних продуктів за минулий рік зріс на 37%. «Це ті виробництва, які потребують корму, і зерно з України посилило конкурентоспроможність польських виробників. Також збільшився на 40% експорт з Польщі зернових і продуктів їх переробки», – зазначив Міністр.

«Зерно з України посилило конкурентоспроможність польських виробників. Тож бізнес сусідньої країни зростав, використовуючи й українську сировину в тому числі. Зокрема, у 2022 році виробництво курятини у Польщі зросло на 8.2% у порівнянні з 2021 роком. Польща стала одним з лідерів серед країн ЄС по експорту курятини в треті країни. У 1 кварталі 2023 року Польща продала Україні 10,5 тисяч тонн курятини, а Україна Польщі – 4 тис тонн, що в 2,5 разів менше», – підкреслив Микола Сольський.

Крім того, за його словами, на українському зерні заробили трейдери, перевізники, порти.

Микола Сольський також підкреслив, що українське зерно не стало ключовою причиною ціноутворення на ринку. За останні 2 місяці котирування падають вниз всупереч очікуванням фермерів усіх країн. І не через українське  зерно, а через прогнози дуже великого врожаю з Бразилії. Цей фактор тисне на ринки можливо сильніше ніж експорт з України.

«Ми бачимо стрімке зростання обсягів бразильського виробництва і експорту, що при повільно зростаючому попиті суттєво тисне на ціни. Ми щиро раді за колег з Південної Америки, але невже виходячи з останнього досвіду, тепер треба закрити можливості експорту і Бразилії аби світові ціни знову розвернулися в сторону зростання?», – звернувся до європейських колег Микола Сольський.

Він наголосив, що аграрна торгівля між Україною та ЄС це продовольча безпека для держав-членів ЄС, які потерпіли від минулорічної посухи. Це ефективність тваринництва у Німеччині, Нідерландах та інших лідерах тваринництва, наголосив Міністр агрополітики. Він також зауважив, що зараз необхідно досягти спільного взаємовигідного рішення шляхом дискусій та переговорів.

«Ми ще раз підкреслюємо: для нас надзвичайно важлива думка і позиція наших сусідів. І та величезна підтримка, яку ми отримували і отримуємо. У нас є дискусія, тому що між справжніми друзями завжди є дискусія і разом з тим вони завжди знаходять рішення», – підкреслив Микола Сольський.

Він також висловив сподівання на виважене рішення Єврокомісії.

Подальший розвиток чорноморського та світового ринку зернових та олійних культур буде обговорюватися аналітиками УкрАгроКонсалт та провідними операторами агробізнесу на міжнародній агро події EURO GRAIN HUB Exchange & Forum 26-28 квітня в Бухаресті, Румунія.  Приєднуйтесь до ключових гравців зернового ринку Чорноморського регіону, Центральної та Східної Європи і Балкан, які забезпечують глобальний ланцюг постачання агро продукції.

Позначки:обмеження, Україна, зерно, кукурудза, пшениця, ціни, ЄС, продовольча безпека, Польща, Німеччина, шрот