ЄС може знизити свій «кліматичний запал» після виходу США з Паризької угоди — думка

Перше, що потрібно розуміти про вихід США з Паризької угоди з питань змін клімату, що це був очікуваний крок. Не було жодних причин вважати, що президент США Дональд Трамп не повторить вдруге свого рішення щодо цієї міжнародної угоди, спрямованої на консолідацію глобальних зусиль задля стримування кліматичних змін. Про це Latifundist.com розповіла керівниця напряму сталого розвитку «Кернел» Марта Трофімова.

За її словами, це рішення досить органічно поєднується з іншим указом президента щодо розширення енергетичного потенціалу США та максимізації видобування викопного палива, якими країна була історично «благословенна».

Трофімцева зазначила, що США — один із найважливіших гравців на міжнародній кліматичній арені під парасолею Паризької угоди. Але це не означає, що їхній вихід зупиняє чи суттєво гальмує енергетичний перехід та низьковуглецевий розвиток в світі — «це був би занадто поверхневий погляд на ситуацію».

Енергетичний перехід вже великою мірою запущений і цей процес буде важко зупинити: існують локальні регуляторні стимули, програми державної підтримки та ринкові механізми. Компанії вже поставили для себе довгострокові цілі та інвестували у відповідні проєкти з відновлювальної енергетики, впровадження інновативних технологій та ресурсоефективності, каже керівниця напряму сталого розвитку «Кернел».

Формалізація виходу з Паризької угоди займає 12 місяців і критичною буде реакція країн, особливо ЄС, на таку відверту неприхильність США до міжнародних та національних політик щодо клімату та сталого розвитку.

«Минулого разу, у відповідь на рішення Трампа, ЄС суттєво підвищив амбіційність своїх кліматичних та сталих регулювань (наприклад, директива щодо звітності про сталий розвиток), які поширюються не тільки на країни-члени, а й на імпортерів, компаній в ланцюгу постачання та фінансові установи. Проте, зараз є певний ризик, що ЄС якщо не відкотить свої політики, то буде їх, принаймні, відтермінувати та/чи спрощувати під внутрішнім тиском з боку бізнесу та під зовнішнім тиском з боку Америки», — каже Трофімова.

Вона впевнена, що це буде рік непростих рішень для ЄС, адже якраз на період з 2026 до 2030 заплановані рішучі вуглецеві регулювання. Так, наприклад, в 2026 році має запрацювати механізм транскордонного вуглецевого коригування (CBAM), а також додаткові політики для посилення ефективності Системи торговілі викидами (EU ETS).

Позначки:законодавство, ЄС, захист довкілля