Вирощування зернових в рф стрімко втрачає популярність

Російські аграрії скорочують посівні площі під пшеницею та житом, які традиційно були основними зерновими культурами в країні, через низьку рентабельність і складні ринкові умови. Натомість вони переорієнтовуються на більш прибуткові олійні культури, такі як соняшник і ріпак, а також бобові, щоб зберегти економічну стійкість бізнесу. Ця тенденція, разом із погіршенням якості посівів і несприятливими погодними умовами, може призвести до зменшення врожаю зернових у 2025 році, що вплине на позиції росії на аграрних ринках, повідомляє російське видання Коммерсант.

За прогнозами, посівні площі під пшеницею у 2025 році скоротяться. За даними Андрія Сізова, директора аналітичного центру «Совекон», вони можуть зменшитися до 28,2 млн га, що на 0,3 млн га менше, ніж торік. Дмитро Краснов із «Рексофт Консалтинг» оцінює показник у 27,4 млн га, що означає зниження на 4%. Гендиректор Інституту кон’юнктури аграрного ринку Дмитро Рилько зазначає, що площі під озимою пшеницею скоротилися на 0,5 млн га за рік. Дар’я Снітко з Газпромбанку припускає подальше зменшення посівів ярої пшениці, сівба якої ще триває.

Тенденція до скорочення посівів пшениці почалася ще минулого року, коли її частка в структурі посівних площ росії впала з 36,5% до 35,4%, звільнивши 1,2 млн га, за даними Росстату. Основна причина — зниження рентабельності, пояснює Рилько. На півдні росії рентабельність пшениці становить лише 5–10%, а в Поволжі вона взагалі від’ємна через експортні мита, квоти, низькі світові ціни та зміцнення рубля, додає Сізов.

Внутрішній попит на зернові також не зростає. Краснов зазначає, що поголів’я великої рогатої худоби скорочується, інвестиційна активність у м’ясо-молочному секторі залишається низькою, а кормові раціони змінюються на користь інших компонентів, зменшуючи потребу в зерні. Гендиректор агрохолдингу «Степь» Андрій Недужко повідомляє, що середня рентабельність рослинництва, наприклад, у Ростовській області, торік склала лише 14% через зростання витрат на пальне, добрива, насіння, засоби захисту рослин і обслуговування кредитів.

Деякі компанії, як-от агрохолдинг «Лазаревське», взагалі відмовляються від товарного зерна через нестабільність фінансових результатів. Крістіна Романовська, керівниця холдингу, зазначає, що продаж пшениці з високою доданою вартістю, наприклад, у вигляді комбікормів чи насіннєвого матеріалу, є ефективнішим. У ГК «Прогресс Агро» додають, що переробка, наприклад, виробництво борошна, може підвищити рентабельність пшениці з нуля до 12%.

Не лише пшениця втрачає популярність. Рилько вказує на скорочення посівів ячменю та гречки, а Краснов — кукурудзи. Жито майже зникає з полів: якщо у 2010 році під нього відводили 1,8 млн га (2,3% посівних площ), то у 2024 році — лише 0,6 млн га (0,8%), що на 21,5% менше, ніж торік. Романовська пояснює, що жито використовується лише для внутрішнього ринку (борошна та спирту), а його фуражне значення втрачено. Експорт жита ускладнений через закриття ринків Скандинавії після 2022 року.

Аграрії переключаються на олійні культури, які обіцяють вищу рентабельність. Краснов прогнозує зростання посівних площ під олійними на 5,5%, до 20 млн га. Соняшник може зайняти 10–11 млн га (з 9,8 млн га), соя — 4,5–4,6 млн га (з 4,3 млн га), а ріпак — рекордні 3 млн га (з 2,7 млн га). Центр галузевої експертизи Россільгоспбанку очікує, що олійні культури займуть 20,3 млн га, або 24% усіх посівних площ. Популярність також набирає олійний льон, посіви якого можуть зрости на 258 тис. га.

Соняшник залишається прибутковим, незважаючи на високі експортні мита, оскільки ціни на олію нижчі за світові, що дозволяє насінню дорожчати. За даними «Совекон», середня ціна соняшнику зросла на 43,4% за рік, до 39,2 тис. руб. за тонну. Романовська підкреслює, що попит на ріпак і соняшник зростає через розвиток біопалива та кормів. Окрім того, аграрії розширюють посіви бобових, таких як сочевиця, нут (на 40% у холдингу «Степь») і горох (на 10%), а також нішевих культур, як-от гірчиця, просо та сорго, які є стійкими до посухи.

Проте зміна сівозміни має обмеження. Краснов зазначає, що перехід на нові культури вимагає значних інвестицій у насіння, техніку та склади, що доступно не всім. Наприклад, монокультурне вирощування соняшнику призводить до виснаження ґрунтів, тому його сіють раз на 6–7 років, пояснює Романовська. Недужко додає, що регіональні обмеження на соняшник запроваджуються для захисту ґрунтів від деградації.

Прогнози врожаю невтішні. «Совекон» очікує, що врожай пшениці у 2025 році складе 81 млн тонн проти 82,6 млн тонн торік (у 2023 році — 92,8 млн тонн). Скорочення витрат на добрива та захист рослин робить посіви вразливими до заморозків і кліматичних аномалій, таких як нестача води на півдні чи перезволоження в Сибіру. Альбіна Корягіна зазначає, що 13% озимих культур на кінець березня оцінюються як слабкі, що підвищує ризики зниження врожайності.

Позначки:ячмінь, кукурудза, прогноз урожаю, посівні площі, пшениця, Росія, маржа