Виробництво мінеральних добрив в Україні призупинено

Про це йдеться у дослідженні аналітиків GMK Center «Україна потребує додаткових постачань добрив».

За словами фахівців, навіть на віддалених від фронту заводах з виробництва міндобрив існує значна загроза життю співробітників та жителів навколишніх населених пунктів, так як ворог веде обстріли з крилатих ракет та за допомогою авіації, а працювати доводиться з вибухонебезпечними та отруйними матеріалами.

«Зокрема, обстрілів зазнав завод «Сумихімпром», що призвело до витоку аміаку. У свою чергу, Сєвєродонецьке об’єднання «Азот» (15,3% потужностей з виробництва азотних добрив в Україні) знаходиться на лінії вогню поблизу непідконтрольних територій і не працює. Одеський припортовий завод (14,4% потужностей азотних добрив) було зупинено на початку війни. «Рівнеазот» знаходиться в потенційно небезпечній зоні, де можливі ракетні обстріли», — зазначають аналітики.

12 березня 2022 року Україна запровадила заборону на експорт добрив, щоб зберегти ринковий баланс під час війни. Майже 45% українського експорту азотних добрив у 2021 році припадало на ЄС. Найбільшими імпортерами українських азотних добрив були Румунія (190 тис. тонн), Італія (138 тис. тонн), Франція (104 тис. тонн), Угорщина (88 тис. тонн), Іспанія (56 тис. тонн), Болгарія (50 тис. тонн), Польща (40 тис. тонн). У поточних умовах країнам ЄС потрібно буде шукати інші джерела постачання азотних добрив.

«Потужності українських виробників дозволяють повністю забезпечити потреби внутрішнього ринку азотних добрив. Але зараз GMK Center передбачає, що більшість потужностей з виробництва добрив вже зупинено як через небезпеку військових дій, так і через проблеми з постачанням сировини. Відновлення виробництва залежатиме від термінів закінчення бойових дій та характеру отриманих ушкоджень», — йдеться в повідомленні.

Водночас, в Україні недостатньо розвинене виробництво комплексних добрив. У 2021 році їх було імпортовано 1,9 млн тонн. Найбільшим джерелом була Білорусь (617 тис. тонн), що становить 32,1% загального обсягу. Таким чином, Україні необхідно знайти альтернативні джерела імпорту.