В’єтнам нарощує імпорт зерна для підтримки тваринництва

В’єтнам переживає стрімке зростання попиту на імпортне зерно через скорочення внутрішнього виробництва кукурудзи та рису, спричинене перепрофілюванням сільськогосподарських земель на більш прибуткові культури, такі як креветки, фрукти та лотос. Зростання тваринництва та аквакультури, викликане диверсифікацією раціону в’єтнамських споживачів і розширенням експорту аквакультури, додатково стимулює потребу в кормовому зерні. За даними австралійського агроаналітика Пітера МакМіккіна з Grain Brokers Australia, імпорт зерна у 2025 році зросте на 4,4% до 28,7 млн тонн, а у 2026 році — ще на 2,8% до 29,5 млн тонн.

Свинарство та птахівництво у В’єтнамі активно відновлюються завдяки покращенню контролю над захворюваннями, сприятливим цінам і стабільному внутрішньому попиту. За даними В’єтнамського бюро Служби зарубіжного сільського господарства (FAS) МСХ США, у 2025 році поголів’я свиней зросло на 3,8% завдяки переходу до напівпромислових моделей виробництва та партнерству між дрібними фермами і великими підприємствами. Водночас аквакультура демонструє значне зростання: у першій половині 2025 року виробництво досягло 2,6 млн тонн (+4,9%), зокрема пангасіуса — 872 тис. тонн (+4,5%), а експорт цієї риби приніс понад 1 млрд доларів США, що на 10% більше, ніж торік.

Основним компонентом кормових раціонів у В’єтнамі є кукурудза, яка становить 38,5% від загального обсягу кормів, причому частка імпортної кукурузи зростає: з 83,4% у 2024 році до 85,5% у 2026 році. Внутрішнє виробництво кукурудзи скорочується — з 4,1 млн тонн у 2024/25 маркетинговому році до 4,0 млн тонн у 2025/26 році, а посівні площі зменшуються з 810 тис. га до 800 тис. га. Імпорт кукурудзи у 2025/26 році прогнозується на рівні 13 млн тонн, що на 42,9% більше порівняно з 2021/22 роком. Основними постачальниками залишаються Аргентина (52%) та Бразилія (37%).

Другим за значенням компонентом кормів є соєвий шрот (25% раціону), який переважно імпортується з США та Південної Америки. Водночас значення рисових висівок і подрібненого рису як корму зменшується з 15,3% у 2024 році до 13,3% у 2026 році через падіння виробництва рису. У дельті Меконгу фермери переорієнтовуються на вирощування креветок, фруктів і лотоса, що призвело до скорочення виробництва рису до 26 млн тонн у 2025/26 році з 6,8 млн га, що на 1,2 млн тонн менше, ніж у попередньому році.

Пшениця у В’єтнамі не вирощується через кліматичні умови, і країна повністю залежить від імпорту. У 2025/26 році імпорт пшениці зросте до 5,6 млн тонн, з яких 2,6 млн тонн піде на корми, а 2,7 млн тонн — на продовольчі, насіннєві та промислові потреби, зокрема для виробництва локшини швидкого приготування та хлібобулочних виробів. Основними постачальниками є Австралія (24%), Україна (20%) і Бразилія (18%), тоді як США посідають четверте місце з 11%. Зростання імпорту зерна, особливо кукурудзи та пшениці, відображає стратегічну залежність В’єтнаму від зовнішніх ринків для забезпечення потреб тваринництва та аквакультури.

Позначки:імпорт, зерно, В’єтнам