Світові товарні ринки знову переживають хвилю волатильності, однак поточна ситуація суттєво відрізняється від попередніх кризових періодів. Аналітики зазначають, що нинішні коливання цін мають іншу природу та не супроводжуються масштабним дефіцитом продукції, як це було раніше.
Починаючи з 2020 року, ринок пережив безпрецедентне поєднання шоків: пандемія COVID-19 порушила логістику, роботу переробки та ланцюги постачання, а вже у 2022 році повномасштабна війна між рф та Україною додатково дестабілізувала потоки зерна, добрив і енергоносіїв. Торговельні обмеження та мита лише посилили коливання цін, сформувавши ринок дефіциту.
Наразі ситуація виглядає інакше: глобальні ціни на продовольство суттєво знизилися порівняно з піковими значеннями 2022 року. Індекс продовольчих цін ФАО на початку 2026 року становить близько 125 пунктів, що приблизно на 20% нижче максимуму березня 2022 року. Аналогічна динаміка спостерігається і на ринку зернових, де ціни повернулися до більш стабільних рівнів завдяки кращому врожаю та достатній пропозиції.
Світове виробництво зерна залишається близьким до рекордних рівнів, а співвідношення запасів до споживання є відносно стабільним. Це свідчить про відсутність гострого дефіциту, а нинішні коливання ринку здебільшого зумовлені короткостроковими зовнішніми факторами, а не фундаментальними змінами балансу попиту і пропозиції.
Водночас ринки залишаються чутливими до зовнішніх впливів. Зокрема, ціни на пшеницю реагують на посуху в окремих регіонах США та невизначеність щодо експорту з Чорноморського регіону. Крім того, зростання цін на енергоносії підвищує витрати на паливо, логістику та агровиробництво.
Зростання витрат на енергію вже ускладнює формування цінових пропозицій, особливо для довгострокових контрактів. Учасники ринку змушені закладати ширший діапазон ризиків, що робить торгівлю більш обережною та підвищує ціни на нові угоди.
Таким чином, нинішня волатильність має радше епізодичний характер і не пов’язана з системним дефіцитом, як це було у 2022 році. Ринок формується під впливом стабільного виробництва, але залишається вразливим до геополітики, енергетичних факторів і торговельної політики, що визначатимуть його динаміку в найближчій перспективі.
