Влада має намір найближчим часом погодити план реструктуризації китайського кредиту ДПЗКУ
На цьому тижні має відбутися засідання міжвідомчої робочої групи Кабміну щодо затвердження плану реструктуризації китайського кредиту для «Державної продовольчо-зернової корпорації України» (ДПЗКУ).
Відмічається, що уряд створив робочу групу для затвердження плану по погашенню кредиту (перед Китайським ексімбанком та ССЕС — Китайською національною корпорацією машинної промисловості і генеральних підрядів) $1,5 млрд, отриманих ДПЗКУ у 2012 р. (фінальний термін погашення кредиту — до 2027 року).
Відмічається, що на засіданні прозвучало кілька можливих складових плану реструктуризації китайського кредиту для ДПЗКУ. Серед них такі:
- відстрочка виплати кредиту на 10 років
- відкласти на рік виплату тіла кредиту та платити у 2022 році лише відсотки за користування кредитом
Згідно із повідомленням, українська команда хоче домовитися з китайською стороною про реструктуризацію з урахуванням цих двох пунктів. Якщо цього не вдасться досягнути, то не виключений ще один формат розмови: можлива пропозиція про викуп китайського кредиту третьою стороною.
«Вони хочуть провести перемовини з єгипетськими трейдерами, бо Єгипет — ворота в Африку. Там розміщено багато продовольчих терміналів, і в регіоні відчувається нестача продовольства. Втім, ухвалити це рішення можна лише за згоди з китайською стороною, сівши попередньо за стіл перемовин. Це як можливий варіант. Логіка у цьому є, бо єгипетським трейдерам вигідно викупити кредит у китайців і повністю законтрактуватися в Україні зрозумілими обсягами продовольства для свого регіону, аніж шукати його по світу», — розповідає один зі співрозмовників AgroPolit.com, який побажав не називатися.
Ще один варіант «третього, не зайвого» запропонував депутат Вадим Івченко — слід дивитися у бік трейдера COFCO. За його словами, викуп кредиту COFCO дає компанії більше вікно входу по зернових на китайський ринок з України. Тож компанія буде простіше «рубатися» на внутрішньому ринку Китаю, щоб отримати більшу квоту на ввіз з України зернових.
«За 5 років вони можуть відбити куплений кредит. Для них це постійне завантаження судів з України. Україна отримуватиме з цього податки. Крім того, це зменшення кількості гравців на зерновому ринку в особі держави, бо зараз на рівні з ними вони змагаються», — прокоментував він.
За даними AgroPolit.com, українська сторона наразі не зверталася з такою пропозицією до компанії COFCO.
За даними AgroPolit.com, китайська сторона зацікавлена і далі працювати з українцями і розширювати цю співпрацю. Але ж має бути діалог офіційний з боку уряду — мінімум їх зараз задовольнить оперативне звернення з боку першого віце-прем’єра, але в ідеалі прем’єр-міністра. Тягнути кота за хвіст часу вже геть немає.
«З точку зору китайської сторони, вони, звісно ж, можуть чекати скільки завгодно — їх перевага — наші держгарантії у бюджеті за кредитом. Тому так чи інакше вони своє отримають. А якщо буде небажаний для нас варіант держгарантій, то купити вони на отримані з бюджету $900 млн можуть багато чого. Адже, за оцінками експертів, ДПЗКУ наразі оцінюють в $250-300 млн», — говориться в матеріалі.
Читайте також
VITAGRO готує проєкт заводу з переробки сої
Обсяги переробки олійних культур в ЄС збільшились на 11%
В Україні є унікальна можливість вирощувати чистий часник
Пальмова олія росте на тлі підвищення цін на соєву олію та очікуваного зниження об...
Норвегія виділяє додаткове фінансування на програму Grain from Ukraine
Напишіть нам
Наш менеджер зв'яжеться з Вами найближчим часом