Верховний суд США у п’ятницю постановив, що президент Дональд Трамп порушив федеральне законодавство, коли одноосібно запровадив масштабні надзвичайні мита на імпорт. Судді з консервативної більшості (6 проти 3) дійшли висновку, що використана Трампом повноваження за законом про міжнародні надзвичайні економічні повноваження (IEEPA) не надають президенту права накладати мита у таких масштабах. При цьому Верховний суд не дав чітких вказівок щодо $134 млрд, які вже були зібрані від імпортерів під час дії тарифів.
Рішення суду стало великим ударом по торговельній політиці адміністрації Трампа, яка раніше застосовувала тарифи як інструмент тиску на країни-партнери, включаючи Китай, Мексику, Канаду, Індію та Бразилію. Тарифи підвищували ставки до 50% на ключових партнерів та до 145% на китайські товари у 2025 році. Зокрема, це зачіпало сільськогосподарські продукти, що впливало на глобальні ринки та експортерів сільськогосподарської продукції.
Головний суддя Джон Робертс у більшості зауважив, що президент не показав чіткої підтримки від Конгресу для своїх дій, і повноваження IEEPA «не дозволяють одноосібно накладати мита». Суд відхилив аргумент адміністрації, що президент має право регулювати торгівлю самостійно, наголосивши на суворих межах конституційних повноважень.
Адміністрація Трампа наполягала, що тарифи необхідні для захисту національної економіки та для використання у переговорах із іншими країнами. Однак суд відзначив, що існують інші повноваження президента щодо мит, але вони обмежені строками або конкретними галузями, що ускладнює стратегію Трампа щодо швидких підвищень та зниження тарифів.
Рішення суду також створює невизначеність щодо повернення коштів імпортерам. Як зазначив у своєму окремому висновку Бретт Кавано, процес відшкодування $134 млрд може бути «складним і хаотичним». Це питання, ймовірно, доведеться вирішувати у нижчих судах США.
Аналітики зазначають, що рішення Верховного суду має ключове значення для американської економіки та глобальних аграрних ринків. Одночасно воно обмежує право президента на одноосібні економічні кроки, включаючи мита на сільськогосподарську продукцію, та підкреслює необхідність чіткої законодавчої підтримки будь-яких великих торговельних ініціатив у майбутньому.
