Вартість посівної 2026 зросте

Якщо торік весь комплекс весняно-польових робіт вартував близько 220 млрд грн, то, уточнює завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Інституту, член-кореспондент НААН Олександр Захарчук, у 2026 році він може обійтися у 240-250 млрд грн, включаючи:

• насіння – 50 млрд грн (+10 %);
• пальне – 25,0 млрд грн (+10 %);
• мінеральні добрива – 60,0-65,0 млрд грн (+5-7 %);
• засоби захисту рослин – 25,0 млрд грн (+7-8 %);
• інші витрати – 80,0 млрд грн, тобто на рівні минулої посівної.

Основною причиною подорожчання посівної у 2026 р є зростання собівартості польових робіт через подорожчання матеріально-технічних ресурсів. Збільшення витрат на добрива та пальне автоматично підвищує вартість обробки кожного гектара.

Також важливим є чинник робочої сили, адже через кадровий голод керівники сільськогосподарських підприємств змушені закладати вищі витрати на оплату праці та навчання персоналу, щоб утримати фахівців у галузі.

При цьому, навіть ці ціни на матеріально-технічні ресурси, при використанні різноманітних можливостей кредитування, грантових програм підтримки та підтримки за рахунок державних програм надають сільськогосподарським товаровиробникам можливість виконати весь комплекс весняно-польових робіт вчасно та якісно, додає він.

У свою чергу провідний науковий співробітник відділу економіки аграрного виробництва Інститут аграрної економіки, д.е.н. Дмитро Людвенко додає, що, за прогнозними розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, 2026 року через економічну ефективність виробництва посівні площі зростуть:

• під ячменем – на 16,4 %,
• житом – на 19,1 %,
• тритикале – на 18,5 %
• ріпаком – на 4,7 %.

Ці культури демонструють найвищу рентабельність та прибуток. 2025 року рентабельність ріпаку становила 32,8 %, ячменю – 39,1 %, а у жита цей показник найвищий серед усіх культур – 56,4 %.

Водночас очікується, що площі під посівами сої, цукрових буряків та картоплі скоротяться через їх низьку економічну ефективність.

Сівозміна не залишиться стабільною – вона буде адаптуватися до змін у попиті, собівартості, ринкових цінах та впливу військових дій, які погіршують логістику та знижують доступ до ринків збуту, додає науковець.

Що стосується найбільших викликів для українського агросектору у 2026 році, Олександр Захарчук виділяє наступні:

1. Критичний дефіцит кадрів та мобілізаційні процеси. Дефіцит працівників в галузі сягає сьогодні близько 30%. Найбільш проблемними позиціями залишаються механізатори, трактористи та комбайнери.
2. Кліматична нестабільність та щорічний дефіцит вологи у весняно-літній період стають постійними факторами ризику в остання роки. Посушливі весни вимагають навіть перегляду технологій обробітку ґрунту.
3. Фінансовий виклик полягає у обмеженому доступі до обігових коштів. Вартість посівної зростає системно, і агробізнес змушений приймати рішення в умовах  невизначеності щодо очікуваної ціни врожаю 2026 року.
4. Дефіцит добрив напередодні посівної 2026 року (ризик скорочення врожаю зернових до 20%).
5. Безпекові виклики залишаються актуальними для значної частини територій. Мінування полів, руйнування елеваторної інфраструктури та загрози обстрілів безпосередньо впливають на можливість обробітку земель у прифронтових та деокупованих регіонах. Навіть на безпечних територіях логістичні ризики, пов’язані з роботою портів та припиненням закупівлі сировини великими переробниками, можуть миттєво обвалити ціни на внутрішньому ринку.
6. Погодні ризики (пошкодження озимих морозами січня-лютого) та логістичні проблеми, що ускладнюють постачання ресурсів.