В ЄС почало діяти “вуглецеве мито”

З 1 січня на території Європейського союзу починає діяти транскордонний механізм коригування вуглецевих викидів на кордоні, що запроваджує плату за вуглецевий слід імпортованих товарів під назвою СВАМ. Від сьогодні імпортери в ЄС купуватимуть сертифікати, вартість яких дорівнює ціні викидів CO₂ при виготовленні імпортованих товарів.

СВАМ (англ. Carbon Border Adjustment Mechanism) — це європейське мито на імпорт товарів, під час виробництва яких виділяється багато CO₂ (наприклад, сталі, цементу чи електроенергії). Його ввели в межах “Європейської зеленої угоди”, щоб підштовхнути промисловість ЄС швидше переходити на чистіші технології. Ідея проста: європейські заводи витрачають великі гроші на екологічні вимоги, а імпорт із країн без таких правил — ні. Тож СВАМ має вирівняти умови, щоб виробники в ЄС не програвали конкуренцію дешевшому імпорту.  Механізм був розроблений Єврокомісією у 2019-2020 та ухвалений у 2022.

В середині липня 2025 Україна подала до Єврокомісії запит на відтермінування від СВАМ для українських експортерів, а також всі необхідні для цього документи. Проте станом на 1 січня відповідне рішення в Брюсселі так і не ухвалили. Таким чином від початку року український бізнес при експорті до ЄС буде змушений сплачувати “вуглецеве мито”.

СВАМ може коштувати Україні $3,6 млрд на рік

За оцінкою Федерації роботодавців України у 2023 році український експорт продукції до ЄС, яка підпадала під CBAM, становив $3,6 млрд — це 9,9% від усього експорту з України. Зокрема, у 2023 році до ЄС було спрямовано 78,3% українського експорту електроенергії; 80,7% експорту алюмінію; 82,5% експорту чорних металів і металопродукції; 86,5% експорту цементу та цементних клінкерів; а також 90,0% експорту добрив.

Уже в перший рік дії обмежень ВВП України може зменшитися на 4,8%, а експорт товарів до ЄС — на 7,8%. При цьому податкові надходження до бюджету скоротяться на $2,8 млрд на рік, а внаслідок падіння ділової активності буде втрачено близько 73,1 тис. робочих місць. Крім того, за такого сценарію у 2030-2035 роках загальні втрати зайнятості можуть сягнути майже 120 тис. робочих місць, а податкові надходження впадуть на $3,6 млрд.

Крім прямих ризиків бізнес бачить також опосередковані загрози, пов’язані із закриттям європейського ринку для імпортерів із третіх країн. У такому разі ці постачальники шукатимуть нові ринки збуту, і одним із них може стати український ринок.

Позначки:ЄС, захист довкілля