В Україні триває формування повноцінної індустрії готової їжі

Редакція Delo.ua з’ясовувала, як змінилися апетити українців, чому споживачі все частіше обирають готові рішення та хто саме веде перед у цій боротьбі за лояльність клієнта.

Ринковий перелом: від плити до полиці

Українці все частіше делегують приготування вечері професіоналам, аби вивільнити час для роботи чи відпочинку.  Якщо раніше драйвером був лише темп життя великих міст, то останні роки додали екстремальних факторів.

Основу цього заклала пандемія COVID-19, яка розвинула сервіс доставки та закріпила нову модель споживання. Семе тоді готова їжа перестала бути винятком і перетворилася на повсякденну покупку.

Згодом цей тренд посилила війна та енергетична нестабільність. Регулярні відключення електроенергії у 2022–2024 роках зробили домашнє приготування їжі технічно неможливим для багатьох родин і змусило їх перейти на готові страви із супермаркетів, кафе та АЗС. Ця звичка залишилася навіть після стабілізації ситуації.

За оцінками гендиректора компанії Pro-Consulting Олександра Соколова, ринок зростає на 10% щороку.

“Загальний обсяг ринку готової їжі в Україні сьогодні становить близько $380–410 млн. Найбільш популярними категоріями, що формують його структуру, є другі страви та повноцінні обіди, різноманітна випічка, охолоджені напівфабрикати, а також свіжі та заправлені салати. Крім того, значну частку займає сегмент “fast food” для швидкого перекусу на ходу: гамбургери, багети та бутерброди”, — зазначає Олександр Соколов.

Кулінарії супермаркетів проти виробників 

Зараз ринок перебуває у стадії формування, і на ньому чітко виділилися два табори:

• Ритейл (Кулінарія): «Сільпо», «Фора», Novus та інші. Вони мають величезну перевагу — «гарячий» трафік покупців.
• Професійні бренди: МХП, «Еліка», «Гама», «Укрптахосервіс». Вони роблять ставку на фасування, тривале зберігання та впізнаваність бренду.

Увесь ринок готової їжі в Україні оцінюється у понад $400 млн, ми зосередили увагу на провідних брендах. За даними дослідження, сукупний дохід 10 найбільших виробників готової їжі за рік зріс майже на 10 % — з 2,1 млрд грн у 2024-му до 2,4 млрд грн у 2025-му і склав $55 млн.

 ТОП-10 гравців за доходами (2025 рік):

Ресторан на полиці: як заклади та ритейл змінюють культуру споживання 

Сьогодні на полицях українських магазинів панує новий тренд — “ресторан на полиці”. Відомі ресторанні групи, як-от “!FEST” активно виходять у ритейл із готовою фасованою продукцією. Цей процес підігріває й сама позиція торговельних мереж.

“Супермаркети дедалі активніше роблять ставку на власне виробництво, перетворюючи кулінарні відділи на повноцінний формат ready-to-eat. Розширення асортименту суттєво підсилює інтерес споживачів”, — коментує Олександр Соколов.

Додатковий імпульс ринку дає розширення каналів продажу. Готову їжу тепер шукають не лише в супермаркетах, а й у магазинах біля дому, на АЗС та в travel-сегменті. Це поступово формує в Україні нову культуру споживання «на ходу».

На думку Соколова, цей розвиток підкріплюється й технологічними факторами: завдяки стандартизації виробництва вдається підтримувати стабільну якість продукції, а спеціальні методи пакування забезпечують довший термін зберігання готових страв порівняно зі свіжими інгредієнтами

Виклики та ризики: маржа, конкуренція та війна

Проте за привабливою вітриною стоїть жорстка математика. Робота в цьому сегменті — це щоденний пошук балансу між зростанням собівартості та обмеженим гаманцем покупця. Наталія Шмигельська, власниця компанії “Укрптахосервіс” (бренди “Готово” та “Фудмама”), розповідає про труднощі, з якими стикається бізнес.

“Ринок зростає, але маржа не збільшується. Люди обирають готову їжу, проте платити більше не готові. Наша їжа готується й пакується вручну, що потребує значних ресурсів. Для порівняння: виробник повністю автоматизованих пельменів може заробляти близько 40 грн на кілограмі, тоді як ми отримуємо до 60 грн, але вкладаємо в цей процес значно більше сил та коштів”.

Олександр Соколов додає, що окрім низької маржинальності, виробники стикаються з потужним тиском з боку кулінарних відділів супермаркетів та демографічними ризиками.

“Скорочення чисельності населення зменшує кількість кінцевих споживачів, що робить боротьбу за частку ринку всередині галузі ще запеклішою. Відомі бренди активно змагаються між собою, намагаючись відвоювати свою частку ринку”, – говорить експерт.

Світовий контекст та прогнози на майбутнє

Україна йде шляхом розвинених ринків, таких як США, Велика Британія та Японія, де сегмент ready-meal є однією з ключових харчової індустрії. Світовий ринок уже перевищує 400 млрд доларів, і українські компанії також починають дивитися на експорт. Зокрема, “Укрптахосервіс” уже вийшов на ринок Німеччини, фокусуючись на європейському B2B сегменті.

Незважаючи на те, що український ринок готової їжі залишається фрагментованим і не має єдиного національного лідера,  експерти прогнозують швидке укрупнення.

“Найближчим часом галузь зростатиме приблизно на 10% у гривневому еквіваленті щороку. У середньостроковій перспективі очікується вхід великих агрохолдингів і харчових компаній. Це може призвести до появи гравців з оборотом у кілька мільярдів гривень і перетворити ready-meal на один із найбільших сегментів харчової індустрії в Україні”, — прогнозує Олександр Соколов.

Методологія рейтингу

До рейтингу увійшли компанії, для яких виробництво готових страв або напівфабрикатів є ключовим напрямом бізнесу. Основний критерій — дохід юридичних осіб за 2025 рік.

До списку увійшли:

• виробники ready-meal
• компанії foodservice
• постачальники готових страв для ритейлу.

У список не потрапили франчайзингові мережі, що не мають централізованого виробництва,наприклад Галя Балувана, Молоко від фермера або MultiCook.