«Ми вирішили спершу проїхатися і подивитися який стан справ, поспілкуватися, яка є проблематика. І в подальшому вже будемо розробляти заходи з державної підтримки. Наступного року у нас з’явиться програма підтримки органічного виробництва, на що виділяються кошти з державного бюджету. Ми хочемо популяризувати продукцію від цих порід тварин, оскільки їх молоко смачніше і поживніше, містить бета-козеин А2, який набагато корисніший для засвоєння організмом, не зважаючи на меншу продуктивність» — зазначив Ігор Віштак.
В приватному підприємстві «Павлівське» Охтирського району Сумської області утримується 524 голів великої рогатої худоби лебединської породи, з них 324 голів корів.
В державному підприємстві «Дослідне господарство Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України» Сумського району Сумської області утримується 76 голів великої рогатої худоби української бурої молочної породи, з них 45 голів корів.
В державному підприємстві «Дослідне господарство імені Декабристів Полтавської державної сільськогосподарської дослідної станції ім. М. І. Вавілова Інституту свинарства і агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України» Полтавської області утримується 985 голів великої рогатої худоби айрширської породи, з них 543 голів корів.
Місцеві локальні породи складають всього близько 10% від загальної кількості поголів’я великої рогатої худоби в Україні, для прикладу в Європі цей показник становить 60%.
Окрім розведення локальних вітчизняних порід, деякі підприємства виробляють крафтову продукцію з молока від цих корів, яка за поживними і смаковими якостями набагато цінніша. В Україні змінюється культура споживання, і крафтова продукція набуває попиту. Українці хочуть споживати якісну продукцію вітчизняного виробництва.
Збереження локальних та зникаючих порід за останні роки стрімко зростає у світі та в Україні. Це пов’язано зі збільшенням питомої ваги промислових порід, які першочергово задіяні у виробництві тваринницької продукції та «витісняють» місцеві породи.
Господарства, що розводять тварин вітчизняних порід, не можуть конкурувати із високопродуктивними зарубіжними генотипами за основними параметрами продуктивності. Але зважаючи на їх унікальні біологічні особливості, ці породи потребують збереження свого унікального генофонду. Тому залишається один важель — це запровадження державної підтримки на їх утримання та збереження.
Наразі подано до Міністерства фінансів України бюджетний запит на 2022 рік, де передбачена дотація за утримання тварин зникаючих та локальних порід.
