В Україні близько 4 млн га земель обробляється «в тіні»

Про це повідомив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Денис Башлик під час публічної дискусії «Від стратегії до результату: як доброчесність впливає на економічне зростання на прикладі земельних відносин».

«Супутниковий моніторинг показує, що в Україні близько 4 млн га земель обробляється в «сіру» або в «чорну». Тобто це земельні ділянки, які три роки поспіль обробляються, але на них не зареєстровано жодних прав. Потенційна шкода, яка нанесена такою кількістю ділянок земель, що обробляються «в тіні», становить близько 24 млрд грн в рік», – сказав він.

Башлик зауважив, до цієї підрахованої суми не входять потенційні несплачені податки, а також втрати від реалізації продукції, вирощеної на цих землях, без офіційного обліку.

Заступник міністра зазначив, що ситуація погіршилася після 2022 року, коли через війну в Україні було фактично призупинено проведення земельних інспекцій. Наразі Мінекономіки спільно з Державно службою України з питань геодезії, картографії та кадастру напрацьовує способи безпечного поновлення публічної кадастрової карти.

Одним із ключових завдань, за словами Башлика, є відновлення ефективного контролю за використанням земель, але з урахуванням ризик-орієнтованого підходу.

«Наше завдання – не тиснути на «білий» бізнес, а знайти механізм, як зробити перевірки прозорими, неможливими для зловживань. Тут не обійтися без громадського контролю. Це один із найефективніших запобіжників», – наголосив Башлик.

Окремо урядовець зупинився на важливості цифровізації земельних процесів. За його словами, йдеться не просто про переведення старих процедур у цифровий формат, а про їх повну перебудову саме з акцентом на скорочення зайвих етапів, автоматизацію, інтеграцію реєстрів і зменшення контактів громадян з чиновниками.

Серед ризиків Башлик відзначив ситуації, коли непрозорі схеми узгоджуються всередині «лояльних» компаній, що координують дії через закриті канали зв’язку. Це, на його думку, ще раз підкреслює важливість відкритості, доступу громадськості до інформації та участі громадського сектору в контролі за діями держави.