В Литві після оголошення фермера дискутують, чи етично опалювати приміщення пшеницею

У Литві спалахнула дискусія після того, як фермер у соцмережах запропонував продавати пшеницю для опалення. За його підрахунками, опалення зерном у печі обходиться дешевше, ніж покупка гранул або дров: тонна пшениці коштує 140 євро, тоді як гранул — 260 євро. Про це пише LRT.

«Спалювати пшеницю вигідніше, ніж купувати пелети чи дрова. Бо пшениця коштує 140 євро за тонну, а пелети 260 євро. Тож ми опалюємо приміщення харчовою пшеницею та економимо. Можемо запропонувати сушену харчову пшеницю 1 сорту всього за 200 євро з наших складів», — написав фермер Ед Саснаускас на своїй сторінці у Facebook.

Природознавець Міндаугас Рила зауважує, що хоча фермери можуть розпоряджатися своєю продукцією, пшениця вирощується за підтримки ЄС, і продавати її для обігріву «неетично», адже за її виробництво платять податки.

«Створюється враження, що у нас просто надлишок зерна. Чи може фермер так робити? Не знаю, можливо, це маркетинговий хід. Але оголошення звучить радикально. Особливо з позицій природознавця: у процесі вирощування зерна використовуються добрива, пестициди, і всі ми це відчуваємо», — говорить Рила.

Віцепрезидент Союзу фермерів Литви Мартінас Пуйдокас додає, що ринкові ціни на зерно впали настільки, що собівартість вирощування не покривається продажем.

«На продуктах це не відображається, бо фермери мало впливають на ціни. Вартість формують посередники», — говорить Пуйдокас.

Він додає, що фермери отримують субсидії для балансування доходів та забезпечення доступної та безпечної їжі.

Голова асоціації свинарів Альгіс Баравікас наголошує, що спалювання зерна піднімає етичні питання, але іноді така практика з’являється через надлишок або непопулярні культури.

«Для опалення підходять ріпак, тритикале та інші зернові. Порівняно з деревиною, це зручніше для зберігання та має високу калорійність», — сказав він.

Рила зауважив, що фінансоване ЄС зерно не має використовуватися не за призначенням. Біомаса для опалення спеціально вирощується і має менший негативний вплив на довкілля, ніж спалювання зерна.

В свою чергу, Пуйдокас додав, що хоча така практика неприпустима, вона рідкісна і масового спалювання зерна не відбувається.

Позначки:паливо, Литва, зерно