Уряд на 2024 рік заклав 4,2 мільярди гривень для агросектора. Що про це думають учасники ринку

Український агропромисловий комплекс в 2024 році може отримати з бюджету 4,2 млрд грн, такі кошти закладені в бюджетному законопроекті №10000, їхні виплати відбуватимуться по лінії Міністерства аграрної політики та продовольства і Міністерства економіки. Наразі документ вже прийнятий парламентом в першому читанні, йде підготовка до розгляду документу в цілому.

• Кому і скільки дістанеться з бюджету?  
• Чи користується агробізнес держпідтримкою? 
• Брати чи не брати грант на розвиток бізнесу? 

Кому і скільки дістанеться з бюджету?

Якщо проаналізувати документ, можна побачити наступні суми видатків на 2024 рік:

• 2 млрд грн на компенсацію витрат за гуманітарне розмінування земель сільськогосподарського призначення (46% загального об’єму виплат);
• 1,37 млрд грн на безповоротні гранти для створення або розвитку переробних підприємств, в тому числі в галузях садівництва, ягідництва, виноградарства і будівництва теплиць. Ці витрати не враховуються в загальну суму, оскільки наразі неможливо підрахувати частку грантів, яку використають в майбутньому році саме аграрії;
• 1 млрд грн по програмі часткової компенсації вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва, яку перезапустять в наступному році (24%);
• 796 млн грн субсидій на гектар земель сільгосппризначення для ведення діяльності на деокупованих територіях (19%);
• 205 млн грн державної підтримки організацій водокористувачів та аграріїв, які використовують меліоровані землі (5%);
• 125,3 млн грн на роботу рибовідтворювальних комплексів і вирощування мальків для зариблення водойм, а також дотримання фінансових зобов’язань перед міжнародними організаціями (3%);
• 80 млн грн кредитів для фермерських господарств на створення матеріально-технічної бази (2%).
• Програма “Доступні кредити 5-7-9%” продовжить діяти і в 2024 році, а точна сума виданих кредитів залежатиме від кількості запитів з боку бізнесу.

При цьому держпідтримка агросектору України скорочується з 2018 року навіть в натуральному розрахунку, не враховуючи девальвації гривні. Після рекордних 6,3 млрд грн в 2018 році держпідтримка АПК шість років не перевищувала цього показника (дані KSE Institute і Мінагрополітики).

На 2022 рік з держбюджету планувалось профінансувати 16 програм підтримки для агросектору на 4,6 млрд грн. Через повномасштабне російське вторгнення їхнє виконання було зупинене.

Чи користується агробізнес держпідтримкою?

Щоб дізнатися деталі взаємодії аграрія і держави при отриманні допомоги, видання Delo.ua опитало декілька великих агрохолдингів з ТОП-10 за земельним банком, декілька середніх агрокомпаній, а також фермерів з ділянками в обробітку до 100 га.

Представники найбільших агрокомпаній відмовились коментувати цю тему, або повідомили, що не користуються підтримкою від держави через відсутність такої потреби або невідповідність їх бізнесу параметрам програм допомоги.

Схожа ситуація і з агрокомпаніями з другого і третього десятку українських сільгосппідприємств – вони або розраховують на власні сили і кредитуються в приватних фінустановах, або їх бізнес також не відповідає умовам програм допомоги.

Більше інформації вдалось отримати від фермерів. Підприємець Василь Банашкевич, власник заводу з виробництва обладнання для індукційного сушіння “Нано Індуктор” і ферми з вирощування топінамбуру в Івано-Франківській області зазначає, що він і більшість його знайомих не подавались на отримання держпідтримки.

За його словами, держава має першочергово дбати не про введення програм дотацій, а про грамотно розраховані підходи в політиці щодо сільського господарства.

Також він відмітив три тези, навколо яких має будуватись державна політика підтримки агросектору:

• Кошти на дотації треба вкладати в обладнання і переробку, щоб підштовхнути сільгоспвиробника створювати додану вартість;
• Дотації є сенс давати для розвитку конкретних підгалузей агросектору, але з контролем ввозу аналогічної продукції з-за кордону, щоб виключити ситуацію, коли держава роздає гроші на профільну підтримку, а вибрана галузь програє конкуренцію дешевому імпорту;
• Контроль над екологічним станом грунтів і їх відновленням. Кожен наступний рік фермер має все більше інтенсифікувати виробництво і збільшувати витрати на підживлення, підкормку і внесення добрив, щоб хоча би вийти на минулорічний рівень урожайності. Держава має контролювати відповідальну роботу АПК, тоді як нинішній формат дотацій залишається ситуативною мірою допомоги.

Тобто, держпідтримка дійсно є помічною для аграріїв, але це не панацея і не автоматичне вирішення проблем АПК, констатує Василь Банашкевич.

Брати чи не брати грант на розвиток бізнесу?

Перш ніж подавати заявку на отримання державної допомоги, треба уважно прочитати умови її надання і прорахувати її доцільність.

Антон Преображенський, співвласник київської мережі сіті-ферм Growa, що вирощує на продаж мікрозелень, розповів виданню про спробу податись на отримання гранту в 7 млн грн. Він розглядав варіант створення вертикальної ферми для вирощування готових до вживання проростків рослин, яка за державним класифікатором відповідає модульній теплиці площею 1,6-2,4 га.

Згідно з даними Мінагрополітики, вимоги до підприємця-отримувача наступні:

• Грант покриває до 70% вартості будівництва модульної теплиці, але не більше 7 млн грн;
• Власник забезпечує теплицю джерелом водозабору та зрошення;
• Земельна ділянка під нею має перебувати у власності та/або користуванні на строк не менше 7 років;
• Строк її будівництва не більше 1 року з моменту отримання бюджетних коштів;
• Відсутність боргів по сплаті податків;
• Зобов’язання по роботі теплиці протягом не менш ніж 3 наступних років. В іншому випадку отримувач має повернути грант;
• Власник бізнесу приймає на роботу не менше 14 осіб на 1 га модульних теплиць.

Варто уточнити, що 31 жовтня Кабмін встановив нові норми розрахунку кількості працевлаштованих осіб – тепер замість 14 робочих місць на гектар теплиць необхідно найняти не менш ніж 4 постійних та 10 сезонних працівників.

Антон Преображенський розповідає, що прорахував доцільність цієї програми держпідтримки і відмовився від неї, оскільки його бізнес не “потягне” працевлаштування мінімум 25 робітників, як вимагають правила отримання гранту. Для порівняння, наразі в Growa працює 4 особи, а заплановану підприємством вертикальну ферму цілком може обслуговувати дві людини.

Тобто, якщо платити персоналу навіть мінімальну заробітну плату (10 тис. грн з урахуванням всіх податків), то виходить 250 тис. грн щомісячного навантаження на бізнес. За умови, що теплиця має працювати не менше 36 місяців, це зарплатне навантаження складе за три роки близько 8 млн. грн і буде співставним з сумою гранту.

Також в перспективі майбутнього десятиліття варто враховувати розповсюдження штучного інтелекту і зменшення потреб в людському ресурсі, тому варто очікувати, що в 2030-х утримувати додаткових робітників в штаті тепличного господарства стане ще складніше. Через це співвласник Growa зазначає, що більш перспективним підходом є гранти на обладнання і технології, а не на збільшення кількості працівників.

Антон Преображенський уточнює, що зацікавити підприємців користуватись державними грантами можуть наступні зміни в порядок їх отримання:

1. Рішення про видачу гранту має приймати фінансова установа у вигляді банку або профільне міністерство, а не Центр зайнятості, як це діє зараз. Головна мета цього гранту має полягати в створенні сприятливих умов для розвитку виробників харчових продуктів, а не працевлаштуванні безробітних людей;
2. Звільнення підприємця від сплати податків за додатково найнятих робітників протягом перших трьох років роботу бізнесу. Тоді підприємець зможе працевлаштувати додаткову кількість людей і не буде вимушений закладати збільшені податкові витрати в вартість свого продукту, тобто збереже конкурентоздатність з іншими гравцями ринку;
3. Спрощення вимог до чисельності персоналу. Праця в теплицях фізично важка, тому багато претендентів, направлених на роботу Центром зайнятості, можуть звільнятися з посад після першого місяця роботи. Однак, вимоги до гранту потребують повернути всю суму допомоги, якщо буде порушений хоча б один із пунктів договору. В результаті отримувач гранту постає перед дилемою – втратити грантову допомогу через неможливість підтримувати заданий штат працівників, або витрачати додаткові кошти на матеріальне заохочення персоналу.

При цьому підприємець не заперечує доцільності надання грантів в інших галузях економіки з більшою потребою в трудових ресурсах і іншим ціноутворенням.

Наприклад, нововолинський виробник консервів “Вербена” отримав 8 млн грн гранту для розвитку бізнесу і створив 25 нових робочих місць. За даними видання “Суспільне”, підприємство спрямувало кошти на будівництво приміщення для холодильного обладнання і закупило устаткування для виробництва м’ясних і овочевих консервів. Втім, це більш трудомістке підприємство в порівнянні з фермою мікрозелені, на ньому працює більш ніж 100 людей.

Загалом, за час дії програми з 1 липня 2022 року вже 129 суб’єктів господарювання отримали 541,3 млн грн грантових коштів.

Позначки:Україна, бюджет, дотації