Український сир несподівано виграв від Національного кешбеку

Український сир став несподіваним барометром на ефективність економічної політики: саме в цій категорії Національний кешбек уперше витіснив імпорт із полиць і підняв український продукт у преміальну викладку. Ефект виявився масштабнішим, ніж очікували: у легальний рітейл перейшли не лише сири, а й меблі, одяг та інші товари. У інтерв’ю з Delo.ua заступник міністра економіки Андрій Телюпа пояснює, як один інструмент змінив поведінку покупців, чому 50 млрд грн покупок українських товарів — це не піар-цифра, а злам ланцюгів постачання, і які програми “Зроблено в Україні” справді дають приріст ВВП.

Політика “Зроблено в Україні” включає багато різних інструментів — від доступних кредитів до Національного кешбеку. На вашу думку, яка з цих програм сьогодні працює найефективніше?

— У межах політики “Зроблено в Україні” зараз працює вже 15 активних програм підтримки українських виробників, які охоплюють усі рівні — від мікробізнесу до середніх та великих компаній. Це доступні кредити 5-7-9, гранти на розвиток переробної промисловості, індустріальні парки, Експортно-кредитне агентство, програми часткової компенсації вартості української техніки та обладнання, Національний кешбек та інші. Вони покликані сприяти нарощенню виробництва, залученню інвестицій та збільшенню несировинного експорту. Ми оцінюємо ефективність цих програм за кількома критеріями: вплив на ВВП, створення робочих місць та обсяг коштів, повернутих в бюджет у вигляді податків і зборів.

Так, Національний кешбек демонструє величезний попит з боку приватних споживачів. Ми маємо 7 млн активних користувачів, які свідомо обирають українські товари, і майже 2 тисячі вітчизняних виробників, які вже долучилися до програми. Там, де українське конкурує з імпортом, — кешбек реально змінює ситуацію. Люди починають дивитись на походження товару, рітейл виносить українське на “золоту полицю”, і це одразу впливає на продажі.

Є ще один важливий ефект — детінізація. У деяких товарних категоріях офіційні продажі зросли до 10%, бо покупці переходять від базарів та сірих схем до офіційного рітейлу. Простий приклад — той самий сир: частина продажів пішла з неофіційних точок в легальні магазини, і це підтримує білий бізнес.

Яка програма сьогодні є наймасштабнішою за охопленням бізнесу та обсягами фінансування?

— Якщо ж говорити про масштаби, то найбільшою програмою є “Доступні кредити 5-7-9%”. Щороку нею користуються близько 25 тисяч підприємств. Обсяг фінансування цієї програми з бюджету складає 18 млрд грн, що забезпечує 100 мільярдів гривень доступного кредитування. Це реальний ресурс для розвитку.

Її економічний мультиплікатор  дуже високий: кожна гривня підтримки дає від шести до семи гривень зростання ВВП. Тобто умовно — держава вкладає одну гривню, а економіка отримує у сім разів більше.

Ще одна дуже ефективна програма — компенсація 25% вартості української сільгосптехніки та обладнання. Вона працює одразу у двох напрямах: підтримує вітчизняних машинобудівників та допомагає нашим аграріям оновлювати парк машин. З моменту відновлення програми у квітні 2024 року аграрії придбали вже понад 12 тисяч одиниць техніки та обладнання на загальну суму понад 9,1 млрд грн. Все це вже працює в полях та на переробних підприємствах.

Держава своєю чергою сплатила аграріям майже 1,9 млрд грн компенсації. Економічний ефект тут також показовий: мультиплікатор програми складає 5–6 гривень приросту ВВП на кожну гривню.

Програма Національний кешбек задумувалася як економічний інструмент, а не політичний. Скажіть, чи проводили ви аудит з огляду на те, що учасникам програми уже виплатили понад 5 млрд грн?

— Національний кешбек повноцінно працює вже рік, зараз триває аналіз роботи програми. Держава вперше отримала дані про реальне споживання українців: де люди купують українське, а де — імпорт.

Ми ретельно їх вивчаємо, щоб зрозуміти, які категорії товарів стикаються з агресивним імпортом більше, які менше. Показовий приклад — тверді сири, де конкуренція з імпортом досить висока. Там ми вже бачимо необхідність посилити допомогу українським виробникам.

Значний ефект фіксуємо і у легкій промисловості, в меблях. Кешбек добре працює і там, і видно, що українські товари починають вигравати конкуренцію.

Надалі ми хочемо робити програму більш адресною — фокусуватися на тих товарних категоріях, де превалює імпорт. Це дозволить зробити кешбек не лише популярним, а і збільшити його економічний ефект.

Як змінилася структура покупок українців? Зокрема — наскільки зросли покупки товарів українського виробництва, і чи справді люди почали менше обирати імпорт завдяки кешбеку?

— Якщо подивитися на загальний вплив програми, то результати досить показові. Завдяки Національному кешбеку українці вже придбали товарів вітчизняного виробництва на понад 50 мільярдів гривень. І за нашими оцінками, значна частина цих покупок — це якраз перехід від імпортних товарів до українських.

Часто програма підпадає критиці, мовляв, до неї має доступ лише певне коло бізнесів. Чи плануєте переглянути умови участі?

— Обмежень щодо участі у програмі виробників за розміром чи системою оподаткування чи іншими аналогічними критеріями немає. Є обмеження по країні агресору і по підакцизній продукції. Відповідно будь-який український виробник на будь-якій системі оподаткування, в тому числі ФОП, може брати в ній участь. Майже всі виробники, які беруть участь у програмі, — малий і середній бізнес. Участь великого бізнесу там доволі невелика.

Продавці ж повинні бути на загальній системі оподаткування, видавати фіскальні чеки і приймати оплату карткою. Адже програма спрямована на детінізацію економіки та підтримку білого офіційного бізнесу. Ми знаємо про торгові мережі, подрібнені на десятки чи сотні ФОПів, вони дійсно незадоволені тим, що у них програма не діє. Діяти у них вона і не буде.

Так само ми не можемо отримувати достовірні дані від базарів чи неформальної торгівлі за готівку; магазини на єдиному податку скоріше потрапляють у “сіру” зону і тому брати участь у програмі не можуть.

Чи відомо вже, скільки фінансування буде на програми політики «Зроблено в Україні» на наступний рік?

Точних цифр поки немає, бо все залежить від ухвалення державного бюджету в грудні. Фінансування всіх видатків, окрім оборони, надходить не з податків, а за рахунок міжнародної допомоги.

Позначки:сир, Україна, дотації