Українські селекціонери розробляють конкурентоспроможні сорти конопель різного спрямування

Про це йшлося на онлайн-мітапі «Промислові коноплі: основні питання виробництва», що був організований Інститутом луб’яних культур НААН 23.06.2022.

Окрім неможливості проводити сільгоспроботи в деяких регіонах вирощування промислової коноплі, серед проблем Сергій Ткаченко, директор Інституту луб’яних культур, назвав також складнощі з отриманням ліцензій через закриття держреєстрів. Тим не менше він прогнозує, що за результатами 2022 рік буде не набагато гіршим попереднього сезону, адже зріс попит і на олію конопляну, і на волокно, на насіння, костру і тресту. Потроху розвивається і медичний напрям. І для кожного з виробничих напрямів у вітчизняних селекціонерів є відповідний сорт.

Як зауважила Ірина Лайко, завідувачка відділу селекції та насінництва конопель, науковці аби вберегти високоякісний селекційний матеріал і основні сорти, цьогоріч висіяли максимально можливі обсяги супереліти. Адже, як відомо, якщо насіння конопель не висіяти один рік, то його схожість втрачається на 50%. Крім того, висіяли і вагомі обсяги насіння першої репродукції. За її словами, загалом під насіннєві посіви було відведено 146 га площі, як на основних ділянках Інституту в Глухові, так і на Закарпатті та в Центральній Україні.

«У нашому Інституті створено сорти різного спектру спрямування. Зокрема, це сорти універсального типу, тобто ті, що продукують як стебла, волокно, так і насіння й олію. Їхня продуктивність середня по названих продуктах.  Але наявні також і сорти більш спеціалізованого призначення. А саме насіннєвого та олійного напрямів, волокнистого, медичного та біоенергетичного напрямів. Наприклад, якщо у стандартному сорті вміст олії становить 28-30%, то в нашому сорті олійного спрямування Миколайчик він сягає 40%, а в деяких рослинах навіть 44%», — зазначила Ірина Лайко.

І додає, що при цьому фахівці інституту проводять селекцію не лише на підвищення олійності, а й урожайності насіння для таких сортів. Адже виробників цікавить, аби навіть олійний сорт давав не менше 1,5 т/га насіння. І при цьому, хоч і меншої кількості, але волокно з таких сортів також можна виробляти, принаймні рівень 26-28% гарантовано.

У біоенергетичному напрямі Ірина Лайко назвала сорт Глухівські 85, який вважає найбільш перспективним завдяки великій біомасі стебел.

«До слова, цим сортом цікавляться за кордоном, адже якщо ним засіяти велику площі, то рослини поглинають велику кількість СО2. Використовувати коноплі цього сорту можна як для будівельних цілей, біоенергетичних, так і для виробництва тканин, адже у ньому 34% волокна», — зауважила науковиця.

Безпосередньо для виробництва волокна призначений сорт Глухівські 51, у якому вміст волокна підвищено до 38-40% (порівняно зі стандартними сортами, у яких 28-30%).

У світлі змін у законодавстві щодо медчних конопель, Інститут луб’яних культур готовий запропонувати свої розробки. І хоч, за словами Ірини Лайко, селекціонери дотримувались у своїх розробках обмежень рівня канабіноїдів не вище 0,08.

«Особливе місце серед сортів медичного спрямування, на мою думку, займає Вік 2020. За неперевищення ГДК канабіноїдів у тих самих 0,08%, він виділяється  за вмістом канабігеролу і при цьому тетрагідроканабінолу в ньому немає. Тобто він абсолютно наркотично нейтральний, але при цьому з нього можна виробляти канабігерол, який володіє дуже високим протизапальним ефектом і застосовується в медицині», — пояснила Ірина Лайко.