Україна та Туреччина розпочали вільну торгівлю: нові можливості для аграрного експорту

З 1 жовтня 2026 року набула чинності Угода про вільну торгівлю між Україною та Туреччиною, яка передбачає скасування або зниження мит на значну частину української продукції, зокрема сільськогосподарської та переробленої. Туреччина скасовує ввізні мита для 10 337 товарних позицій, що охоплюють близько 95% номенклатури українського експорту. При цьому угода передбачає асиметричний графік лібералізації торгівлі: для українських товарів преференції почали діяти з 1 жовтня 2026 року, тоді як для турецької продукції в Україні вони запрацюють лише з 1 січня 2027 року. Таким чином, українські експортери отримали тримісячну перевагу для виходу на турецький ринок за новими умовами.

Для аграрного сектору найбільше значення має відкриття безмитного доступу до Туреччини для низки зернових, олійних і продуктів їхньої переробки. Нульові ставки ввізного мита без кількісних обмежень передбачені, зокрема, для соєвих бобів, ріпаку, гороху, нуту, сочевиці, квасолі, шроту, макухи, висівок і кормових концентратів. Також преференції поширюються на маргарин, крохмаль, глютен, кондитерські вироби та іншу перероблену продукцію. Це особливо важливо з огляду на високий рівень тарифного захисту турецького аграрного ринку, де ставки ввізного мита на окремі товари можуть становити 30–225%. Нові умови створюють можливості для збільшення експорту української продукції з доданою вартістю.

Для інших категорій аграрної продукції передбачено часткову лібералізацію торгівлі. Зокрема, для 1 348 товарних позицій встановлено безмитні або пільгові тарифні квоти, а також можливість зниження базових ставок мита на 20–50%. Такі умови поширюються на пшеничне борошно, вершкове масло, сири, сухе молоко, яловичину, м’ясо птиці, яйця, мед, цукор, томатну пасту та соки. Окремо угода передбачає безмитну тарифну квоту на експорт з України до Туреччини 50 тис. тонн насіння соняшнику на рік. Квота розподілятиметься за принципом «хто перший звернувся», тоді як для поставок понад встановлений обсяг зберігатиметься стандартне українське вивізне мито у розмірі 10%.

Додаткові можливості для українських переробників відкриває застосування правил походження товарів системи Пан-Євро-Мед (PEM). Вони дозволяють використовувати турецьку сировину у виробництві готової продукції в Україні з подальшим експортом до ЄС на безмитних умовах за умови дотримання відповідних правил походження та належного документального підтвердження, зокрема сертифікатом EUR.1. Це може стимулювати розвиток українських переробних підприємств, розширення виробництва кормів, харчових продуктів та іншої продукції з високою доданою вартістю. За оцінкою Міністерства аграрної політики та продовольства, нові торговельні умови мають посилити конкурентоспроможність українських виробників і сприяти збільшенню валютних надходжень від експорту.

Туреччина вже залишається одним із найважливіших ринків збуту української агропродукції. За даними Державної митної служби, у 2025 році двостороння торгівля аграрними товарами досягла $2,8 млрд, а позитивне сальдо України становило $1,6 млрд. Український експорт агропродукції до Туреччини сягнув 7,9 млн тонн на суму понад $2,2 млрд, забезпечивши 9,8% загального аграрного експорту країни. За цим показником Туреччина посіла перше місце серед імпортерів української сільськогосподарської продукції. Запровадження нових тарифних преференцій може додатково зміцнити позиції України на турецькому ринку, насамперед у сегментах олійних культур, зернобобових та продукції глибокої переробки.

Tags: зернові культури, Туреччина, олійні культури, вільна торгівля, Україна