Україна може стати частиною стратегічної «білкової» автономії для ЄС

Про це заявив заступник міністра економіки, довкілля та аграрної політики України Тарас Висоцький під час Non-GM Soy Conference 2025 у Франкфурті.

Попри війну, руйнування інфраструктури та логістичні виклики, українські аграрії продовжують інвестувати у виробництво сої.

Динаміка посівних площ:

• 2022 р. — 1,5 млн га;
• 2023 р. — 1,8 млн га;
• 2024 р. — рекордні 3 млн га;
• 2025 р. — близько 2,4 млн га за прогнозом з очікуваною вищою врожайністю.

Щороку Україна постачає до ЄС близько 3 млн т сої та нарощує переробку — виготовляючи шрот, олію, протеїнові концентрати та лецитин.

«Ці цифри демонструють, що українське сільське господарство залишається активним, гнучким і конкурентним навіть у найскладніші періоди», — підкреслив Тарас Висоцький.

Наступним етапом розвитку є розширення виробництва рослинних білків і біопалива. Це відповідає стратегії ЄС щодо декарбонізації, скорочення викидів і переходу до відновлюваної енергетики.

«Українська соя може відігравати важливу роль у зеленому переході Європи», — зазначив заступник міністра.

Сегмент не-ГМ сої став стратегічним для українського експорту.  За останні три роки понад 25% української не-ГМ сої було охоплено Програмою протеїнового партнерства асоціації «Дунайська Соя», що гарантує перевірену сталість, не-ГМ цілісність та зменшення викидів CO₂. Ця співпраця демонструє, як регіональні партнерства зміцнюють протеїнову незалежність Європи та підтримують сталий розвиток агросектору.

«Готовність до простежуваності та сталих практик — це ключ до довіри, що є найвищою цінністю на європейському ринку», — наголосив Тарас Висоцький.

Україна може стати надійним та географічно близьким партнером ЄС у забезпеченні білкової безпеки. Євросоюз прагне скоротити залежність від імпорту із регіонів із високими ризиками вирубки лісів, а Україна має ресурс і компетенції, щоб підтримати цей курс.

«Ми не конкуренти — ми партнери, які разом формують продовольчу безпеку континенту», — підкреслив посадовець.

Він також наголосив на необхідності переходу від простої торгівлі до спільної стратегічної автономії у сфері білків, продовольства та відновлюваної енергетики.

Україна вже глибоко інтегрована в ланцюжки постачання ЄС:

• отримує технології, насіння, добрива, ЗЗР,
• натомість забезпечує Європу соєвим шротом, кукурудзою, пшеницею, соняшниковою олією.

«Україна не поза Європою — ми її частина: частина спільного майбутнього, відповідальності та сили», — резюмував Тарас Висоцький.