Україна має суттєвий потенціал постачання не-ГМО сої на ринок ЄС

Сюзанна Фромвальд підкреслила, що Європа суттєво залежить від імпорту протеїнових культур, і Україна — один із найбільш перспективних постачальників, зважаючи на близькість, доступність продукції та зростання сталого виробництва.

«Україна — надзвичайно важливий партнер, який має великий потенціал для збільшення сталого виробництва сої та посилення стратегічної автономності ЄС», — додала представниця «Дунайської Сої».

Експертка підтвердила, що регламент EUDR (EU Deforestation Regulation) — про протидію знелісненню — може мати значний вплив на ринок сої як у ЄС, так і в Україні. Водночас вона наголосила, що сама Єврокомісія наразі не має остаточного бачення механізмів впровадження регламенту.

«Ситуація дуже невизначена: ми дізнаємося деталі лише наприкінці року — чи залишаться вимоги чинними, чи будуть зміни або відтермінування», — зазначила Сюзанна Фромвальд.

Попри це, питання протидії знелісненню, розвитку підходів сталого виробництва й адаптації до кліматичних викликів залишаються актуальними — незалежно від формату впровадження EUDR.

Сюзанна Фромвальд нагадала, що в Україні є активною Програма Протеїнового Партнерства, яка об’єднує близько 50 партнерів і охоплює 25% українського виробництва не-ГМ сої. Програма допомагає українським виробникам адаптуватися до виробничих норм.

Експертка наголосила, що виробництво української не-ГМ сої за стандартами ЄС створює рівні умови для фермерів у Європі.

«Фермери ЄС часто бояться дешевої конкуренції з країнами із нижчими стандартами. Але коли Україна виробляє сою відповідно до вимог ЄС, це формує чесні умови співпраці», — пояснила Сюзанна Фромвальд.

За її словами, це важлива передумова поглиблення інтеграції України до Європейського Союзу.