У ЄС планують заборонити експорт зерна з України: хто лобіює це рішення і як вплине на вступ у Євросоюз

Україна зіткнулась із першим серйозним викликом на шляху до вступу в ЄС за час повномасштабної війни. Навіть дружні країни, такі як Польща, не готові заради наших інтересів втрачати ринок. Тому поляки, а разом з ними і угорці заборонили експорт і навіть транзит української агропродукції. І хоча в заявах, зокрема, йшлось про можливі порушення нормативів щодо пестицидів, справжньою причиною може бути звичайний протекціонізм.

Єврокомісія вже підрахувала, що фермери в Польщі, Угорщині, Румунії, Болгарії і Словаччині втратили близько 417 млн євро через наплив дешевого українського зерна. І тепер ці країни одна за одною позбавляють Україну можливості продавати свою продукцію на їхніх територіях. Це порушує політику ЄС, а також демонструє майбутні проблеми, які доведеться вирішити українській дипломатії на шляху до євроінтеграції. Далеко не кожна країна буде рада вітати в Союзі великого виробника агропродукції.

Окремі країни Євросоюзу не мають права ухвалювати рішення щодо торговельних обмежень – це повноваження Єврокомісії, яка розробляє пропозиції та затверджує їх у ЄС. Польща та Угорщина ці правила порушили, вони власними рішеннями заборонили і експорт, і транзит.

“Якщо від нашої продукції їхній ринок дуже постраждав, то мало бути розслідування на рівні ЄС, могли ухвалити тимчасові рішення захисту ринку, зокрема квоти. Але це не може робити уряд якоїсь із країн ЄС, це має бути рішення на рівні всього Євросоюзу. Це 27 країн, а не п’ять чи одна”, – розповідає OBOZREVATEL керівниця Центру економічних досліджень Вероніка Мовчан.

Старший економіст ЦЕС Юрій Гайдай теж впевнений, що такі рішення Польщі та Угорщини порушують і договір про функціонування ЄС, і ЗВТ ЄС з Україною, і Угоду про асоціацію. У Єврокомісії спочатку погодились, що має бути єдина позиція, а потім все ж таки піддались впливу п’яти своїх членів.

“Ми будемо застосовувати превентивні заходи відповідно до чинних правил торгівлі щодо окремих категорій зерна. Це стосується, зокрема, пшениці, кукурудзи, соняшнику та ріпаку…Ми розпочинаємо розслідування щодо інших чутливих продуктів”, – заявила на брифінгу в Брюсселі директорка з політичних комунікацій Єврокомісії Дана Спінант.

Тобто фактично спочатку Польща та Угорщина порушили правила і ввели обмеження, а вже потім Єврокомісія почала легалізовувати такі обмеження. Також їм додатково виділять 100 млн євро для того, щоб компенсувати втрати фермерів.

Директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин у коментарі OBOZREVATEL також вказав на ще одну проблему, про яку кажуть згадані країни – начебто погану якість українського зерна. “Значною мірою питання у виробничих потужностях. Треба швидше наближатись до стандартів, запроваджувати контроль, щоб використовувати нормативи ЄС”, – зазначив він.

Проте Вероніка Мовчан впевнена: якби українське зерно не відповідало б вимогам якості, Україна не змогла б його експортувати впродовж років. Порушення дійсно можливі, але в окремих партіях. Системно порушувати вимоги ЄС, продавати зерно за фальшивими документами (які засвідчують якість) майже неможливо. Інакше б експорту зерна з України в Євросоюз просто не було б.

“Багато залежить від того, що буде із зерновою угодою. Зараз більшість зерна вивозиться морем. Якщо подивитись на показники січня-березня, то морем вивозять 75%. У ці п’ять країн експортували зерна на 130 млн доларів, тобто ми можемо втратити таку суму. Проте частково відбуватиметься переорієнтація”, – каже Мовчан.

Юрчишин впевнений: хоча такі рішення і негативно впливають на економіку, особливо в ситуації, коли від експорту зерна залежить наш валютний виторг, досягти домовленостей щодо відкриття транзиту через Польщу та Угорщину вдасться.

“Ми в міцних і добрих відносинах із Польщею, хоча вона і ввела обмеження. Вважаю, що найближчим часом будуть переговори, які дадуть змогу владнати ситуацію. Може йтись про відкриття транзиту”, – пояснив Юрчишин.

Надалі ситуацію мають вивчати не економісти, а юристи. Україна в межах домовленостей про Зону вільної торгівлі (ЗВТ), Асоціацію з ЄС має не тільки обов’язки, але й права. Тому є можливість відстоювати своє право реалізовувати продукцію на ринку Європейського Союзу. Країни ЄС дійсно можуть одноосібно ухвалювати рішення швидко забороняти експорт, проте тільки у випадку, якщо є загроза їхній національній безпеці. Чи дійсно українське зерно може загрожувати нацбезпеці Польщі – питання відкрите.

І просто заявити про пестициди в зерні – недостатній аргумент. Зерно проходить перевірку, впродовж року йшли переговори про те, як пришвидшити контроль. Якщо окрема партія не відповідає стандартам, вона взагалі не мала потрапити на територію Польщі чи Угорщині. Але якщо і потрапила, це не є достатньою причиною для блокування всього експорту.

“Польщі можна нагадати, як під час їхнього вступу в ЄС були незадоволені фермери в Німеччині, Данії, інших країнах Західної Європи”, – каже Мовчан. Далеко не всім країнам економічно вигідно, щоб Україна ставала повноправним членом Євросоюзу. Рішення щодо експорту українського зерна має підштовхнути українських дипломатів уже зараз шукати компроміси та переконувати європейських політиків піти, зокрема, на невигідні для власної економіки кроки.

Тим часом українським аграріям потрібно буде шукати інші ринки збуту. Але чим далі доведеться доставляти продукцію, то вищою буде її ціна і тим складніше конкурувати з місцевими фермерами.

Позначки:соняшнику, кукурудзи, Румунії, Болгарії, Україна, ріпаку, експорт, агропродукції, ринок, Словаччині, ЄС, Угорщині, Польща, транзит, зерна, пшениці