У вересні значення Індексу продовольчих цін ФАО практично не змінилося

У вересні 2023 року середнє значення індексу продовольчих цін ФАО* (ІСЦФ) практично не змінилося порівняно зі значенням за серпень і склало 121,5 пункту: зростання індексів цін на цукор та зернові було компенсовано зниженням індексів цін на рослинні олії, молочну продукцію та м’ясо . На даному рівні значення індексу виявилося на 14,6 пункту (10,7 відсотка) нижче відповідного рівня минулого року і на 38,3 пункту (24,0 відсотка) нижче його рекордного значення, зафіксованого в березні 2022 року.

» У вересні середнє значення індексу цін на зернові ФАО склало 126,3 пункту, що на 1,3 пункту (1,0 відсотка) вище серпневого показника, проте на 21,6 пункту (14,6 відсотка) нижче показника минулого року. Головним фактором підвищення значення індексу цього місяця стало зростання світових цін на фуражні зернові, яке склало 5,3 відсотка. У вересні, після семи місяців неухильного зниження, світові ціни на кукурудзу зросли на 7,0 відсотка, що зумовлено цілою низкою факторів, у тому числі високим попитом на постачання з Бразилії, менш активною реалізацією фермерської продукції в Аргентині та підвищенням транспортних тарифів на баржові перевезення на тлі низького рівня води в Міссісіпі в Сполучених Штатах. Щодо інших фуражних зернових, то, подібно до цін на кукурудзу, у вересні також зросли світові ціни на сорго, тоді як ціни на ячмінь залишалися на стабільному рівні. Світові ціни на пшеницю, навпаки, продовжували знижуватися, впавши на 1,6% у порівнянні з попереднім місяцем, чому сприяла наявність великих запасів у Російській Федерації, де у вересні прогноз з виробництва був переглянутий у бік підвищення. Значення Індексу цін ФАО на всі види рису у вересні знизилося незначно, на 0,5% порівняно з попереднім місяцем, проте на цілих 27,8 відсотка перевищило показник аналогічного періоду минулого року. Це незначне зниження обумовлено головним чином слабким імпортним попитом, при цьому невизначеність щодо обмежень на експорт рису з Індії, що зберігається, і поступове скорочення запасів напередодні збору нового врожаю в Азії справили стримуючий вплив на падіння цін.

» Середнє значення індексу цін на рослинні олії ФАО у вересні склало 120,9 пункту, що на 5,0 пункту (3,9 відсотка) нижче рівня серпня; таким чином його падіння триває другий місяць поспіль. Це зниження індексу було викликано падінням світових цін на пальмову, соняшникову, соєву та рапсову олії. Світові ціни на пальмову олію у вересні продовжили знижуватися, що зумовлювалося головним чином сезонним підвищенням виробництва в основних країнах-виробниках у Південно-Східній Азії. Водночас, світові котирування соняшникової олії помітно знизилися на тлі високого врожаю насіння соняшника та активної реалізації фермерської продукції в Чорноморському регіоні. Що стосується світових цін на ріпакову олію, то вони знизилися через збереження великих обсягів експортної пропозиції на світових ринках; незважаючи на прогнозований стійкий попит з боку виробників біодизельного палива, світові ціни на соєву олію також знизилися.

Середнє значення індексу цін на молочну продукцію ФАО у вересні склало 108,6 пункту, що на 2,6 пункту (2,3 відсотка) нижче його серпневого рівня; таким чином, цей показник продовжив знижуватися дев’ятий місяць поспіль, скоротившись на цілих 34,1 пункту (23,9 відсотка) порівняно з відповідним періодом минулого року. У вересні знизилися світові ціни на всі види молочної продукції головним чином під впливом млявого імпортного попиту за спотовими контрактами та контрактами з короткими термінами поставок на тлі наявності значних запасів у провідних регіонах-виробниках, незважаючи на те, що ближче до кінця місяця було зафіксовано збільшення попиту деякі види молочної продукції країнах Південно-Східної Азії. Крім того, падінню світових цін на молочну продукцію сприяли збільшення експортної пропозиції до Нової Зеландії з початком нового виробничого сезону, обмежений внутрішній попит у Європейському союзі та вплив ослаблення євро щодо долара США.

» Середнє значення Індексу цін на м’ясо ФАО* у вересні склало 114,2 пункту, що на 1,2 пункту (1,0 відсотка) нижче серпневого показника; таким чином, його зниження триває третій місяць поспіль, і його значення виявилося на 6,1 пункту (5,0 відсотка) нижче, ніж у відповідний період минулого року. Світові ціни на свинину впали під впливом низького імпортного попиту з боку основних країн-імпортерів, особливо з боку Китаю, і на тлі значної експортної пропозиції у світі. Світові ціни на м’ясо птиці також суттєво знизилися через значні обсяги пропозиції з боку провідних світових постачальників, особливо Бразилії. Незважаючи на наявність стабільного імпортного попиту з боку Китаю та країн Близького Сходу, хоч і повільнішими темпами, але п’ятий місяць поспіль продовжилося зниження світових цін на баранину, що було обумовлено значним обсягом експортних поставок з Австралії. Світові ціни на яловичину, навпаки, зросли навіть на тлі високої експортної пропозиції з боку Бразилії та Австралії, що зумовлювалося активним імпортним попитом на нежирну яловичину, особливо в Сполучених Штатах Америки.

Середнє значення індексу цін на цукор ФАО у вересні склало 162,7 пункту, що на 14,5 пункту (9,8 відсотка) вище його серпневого значення; таким чином, цей показник, зростання якого триває другий місяць поспіль, досяг найвищого значення з листопада 2010 року. Цей стрибок цін головним чином зумовлений зростанням занепокоєння через скорочення пропозиції на світових ринках у сезоні 2023–2024 років. Така тенденція пов’язана з попередніми прогнозами, що вказують на зниження виробництва у провідних країнах – виробниках цукру, Таїланді та Індії, що імовірно викликано приходом Ель-Ніньо і пов’язаним з ним встановленням більш посушливих, ніж зазвичай погодних умов. Спільному зростанню світових цін на цукор також сприяло підвищення світових цін на сиру нафту. Проте стримуючим чинником, що перешкодив значному зростанню світових цін на цукор цього місяця, стала успішна збиральна кампанія, а також ослаблення бразильського реалу щодо долара США, що проводиться в Бразилії на тлі сприятливих погодних умов.

* На відміну від інших груп товарів, більшість цін, що використовуються при розрахунку Індексу цін на м’ясо ФАО, було не відомо на момент підрахунку та опублікування Індексу продовольчих цін ФАО; тому вартісне значення Індексу цін на м’ясо ФАО за останні місяці отримано на основі поєднання прогнозованих і фактичних цін. Іноді це потребує суттєвого коригування остаточного значення Індексу цін на м’ясо ФАО, що своєю чергою може впливати на Індекс продовольчих цін ФАО.

Позначки:ціни, ФАО