У Раді пропонують обнулити експортні мита на сою, ріпак і соняшник: зареєстровано два законопроєкти
Основний законопроєкт №15522 зареєстрували 18 серпня 2026 року. Його автор — народний депутат Сергій Бунін. Альтернативний законопроєкт №15522-1 зареєстрований 20 серпня, його автор — народний депутат Андрій Богданець. Обидва документи наразі опрацьовуються у Комітеті Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики.
Законопроєкт Буніна пропонує встановити ставку експортного мита на сою, ріпак і соняшник на рівні 0% для всіх експортерів — незалежно від форми власності, статусу товаровиробника чи наявності посередницьких договорів. Мораторій пропонується встановити строком на три роки.
У пояснювальній записці автор законопроєкту прогнозує, що обнулення мита може призвести до зростання закупівельних цін для аграріїв на 8–12%. Також очікується, що це дозволить аграріям отримати більше оборотних коштів і допоможе уникнути скорочення посівних площ під олійними культурами.
Довідка Latifundist.com. У тексті законопроєкту №15522 є суперечливе формулювання щодо початку дії мораторію. Документ передбачає його встановлення на три роки «з дня набрання чинності цим Законом», але водночас — «не раніше дати припинення або скасування воєнного стану в Україні». За буквальним прочитанням цієї норми, обнулення мита має розпочатися лише після завершення воєнного стану.
Саме підхід до строку дії мораторію змінює альтернативний законопроєкт Богданця. Він пропонує обнулити мито з дня набрання законом чинності й зберігати нульову ставку до припинення або скасування воєнного стану, але в будь-якому разі не менш як два роки.
У пояснювальній записці до альтернативного проєкту зазначається, що положення основного законопроєкту «не повною мірою забезпечують досягнення задекларованої ним мети». Автор називає запропонований ним строк більш збалансованим і гнучким, оскільки він охоплює щонайменше два повних сільськогосподарських сезони та залишає державі можливість реагувати на зміну воєнної й економічної ситуації.
Обидва законопроєкти пояснюють необхідність скасування мит погіршенням економічних умов для аграріїв. Серед аргументів — зниження закупівельних цін через обмежені можливості експорту, додаткові адміністративні процедури, затримки при експорті та втрата конкурентоспроможності української продукції на зовнішніх ринках.
Читайте також
Індійський ШІ вже контролює шкідників на 73 сільгоспкультурах
У серпні обсяги експорту зерна залізницею через західні кордони зросли у 2,3 рази
росія може зафіксувати найнижчий серпневий експорт зерна за 10 років
Дефіциту картоплі восени не буде, але взимку ціни можуть зрости на 40%
В наступних звітах УкрАгроКонсалт: ключові cигнали ринку
Напишіть нам
Наш менеджер зв'яжеться з Вами найближчим часом