У Казахстані вимагають знизити мито на експорт соняшнику

У Мажилісі Республіки Казахстан прозвучала заява про те, що діюче експортне мито на соняшник душить казахстанських фермерів і завдає збитків галузі. Депутат Нуржан Ашимбетов зажадав від уряду як мінімум удвічі знизити фіскальний тягар, заявивши, що страхи про те, що вся сировина піде за кордон, необґрунтовані.

Як зазначають депутати, поки що переробні заводи закуповують казахстанське насіння по 130-140 тисяч тенге за тонну, самі аграрії заявляють, що справедлива ціна — 200 тисяч. Такий розрив не просто б’є по кишені фермерів, а ставить під сумнів саму рентабельність їхньої роботи. При цьому багато переробників вважають за краще возити сировину з росії, де вона виявляється вигіднішою, ніж у місцевих виробників.

Раніше казахстанські фермери також звернулися до Мінсільгоспу з проханням встановити справедливу ціну закупівлі насіння соняшнику, нижче за яку маслопереробники не повинні опускатися.

Нагадаємо, квота у розмірі 20%, але не менше 100 євро за тонну діє з 4 лютого 2023 року, і фермери неодноразово просили переглянути дане обмеження.

Як повідомили у прес-службі уряду Республіки, за час дії мита до бюджету надійшло 24,1 млрд тенге. Виробництво соняшникової олії за цей період зросло в 2,5 рази, експорт – у 4,8 рази. Казахстан вперше вийшов у ТОП-10 експортерів соняшникової олії, посівши восьме місце. Крім того, внаслідок запровадження мита ціни на олію на внутрішньому ринку стабілізувалися.

Раніше стало відомо, що в Республіці очікують зростання врожаю олійних більш ніж на 20%. Національна асоціація  переробників олійних культур (НАПМК) прогнозує продовження тренду на збільшення олійних у сівозміні.

1000 тенге = 1,86 дол. США

Позначки:Казахстан, соняшник, мита