У Грузії можуть продовжити дію мита на борошно та ячмінь з рф

Якщо мито буде продовжено, це полегшить довгострокову перспективу, в тому числі і для тих, хто зберігає пшеницю, заявив представник виробників зерна.

Асоціація виробників зерна та борошна Грузії закликала уряд продовжити дію тимчасового мита на імпорт борошна, ячменю та висівок з росії, заявив виконавчий директор Асоціації Леван Сілагава в ефірі медіаплатформи BMG.

З метою підтримки грузинських фермерів, у яких виникли проблеми з реалізацією врожаю зерна у зв’язку з відсутністю на нього попиту, у Грузії з літа 2023 року запроваджено тимчасове мито на імпорт борошна, ячменю та висівок. Спочатку вона діяла до 1 листопада 2023 року. Термін дії продовжували вже двічі – спочатку до 1 березня 2024 року, а вдруге – до 1 вересня 2024 року.

“Ми порушили питання перед Мінсільгоспом про продовження терміну дії мита, що діє до 1 вересня. Це мито є податок на імпорт борошна, ячменю та висівок, який ефективно врівноважує плаваючі тарифи на імпортовану пшеницю і ставить заводи в конкурентне середовище”, – сказав Сілагава.

За його словами, якщо мито буде продовжено, це полегшить довгострокову перспективу, у тому числі і для тих, хто зберігає пшеницю, щоб після вересня мати можливість стабільно розглядати питання поставок на млини.

“За попередніми даними, це мито збережеться”, – сказав Сілагава.

За його словами, мито вже принесло бюджету 35 мільйонів ларі.

“Мито було введено в червні минулого року і принесло досить серйозні дивіденди, у тому числі для бюджету. Завдяки цьому миту до бюджету було надійшло близько 35 мільйонів ларі, чого раніше не бувало, отже, це допомагало млинам працювати, збирати пшеницю, а ціни на хліби були стабільними”, – сказав Сілагава.

Згідно з постановою уряду, імпорт понад 200 кілограмів пшеничного борошна обкладався податком у розмірі 0,2 ларі за кілограм. У жовтні 2023 року його збільшили на 25%, тобто до 0,25 ларі за кілограм, імпорт понад 200 кілограм ячменю та висівок оподатковується у розмірі 0,1 ларі за кілограм.

Грузія протягом року споживає приблизно 800 тисяч тонн борошна. Більшість споживаної пшеничного борошна (приблизно 78%) надходить із Росії, що є найбільшим постачальником, зокрема й зерна.

В умовах зростання експортного мита на пшеницю з росії та, як наслідок, збільшення обсягів імпорту борошна, на яке експортне мито не стягувалося, усі млини в Грузії у першому кварталі 2023 року призупинили виробництво, як це було у 2021 році. Як результат, комори були переповнені пшеницею, а фермерам просто не було куди подіти зібраний урожай.

Важкі часи для грузинських борошномелів настали влітку 2021 року після введення росією механізму плавального мита на експорт зернових. Тому Грузія в кілька разів збільшила імпорт борошна з росії, відповідно, скоротивши в 2022 році імпорт пшениці більше ніж на 30%. Як результат, майже всі млини країни припинили роботу.

Млини почали знову імпортувати пшеницю та нарощувати виробництво лише до кінця 2022 року, коли плаваюча ставка вивізного мита на пшеницю знизилася. Вдруге виробнича криза у млинів настала у березні 2023 року у зв’язку зі зростанням імпорту борошна та зростання експортного мита на пшеницю з росії.

Тому в результаті консультацій уряду Грузії з млинами, грузинськими виробниками пшениці та виробниками хліба з 12 червня 2023 року було запроваджено тимчасовий податок на імпорт борошна, метою якого було відновити рівні податкові режими для борошна та пшениці на ринку Грузії, забезпечивши тим самим роботу борошномельної галузі.

Введення тимчасового мита сприяло відновленню умов рівної конкуренції між імпортом борошна та імпортом пшениці. Внаслідок млини відновили роботу.

Позначки:ячмінь, борошно, Грузія, Росія, висівки, обмеження