У 2023 році значення Індексу продовольчих цін ФАО значно знизилося

У грудні 2023 року значення Індексу продовольчих цін ФАО* (ІСЦФ) становило 118,5 пункту, що на 1,8 пункту (1,5 відсотка) нижче за його листопадовий рівень: зростання індексів цін на молочну продукцію та зернові було з лишком компенсовано зниженням індексів цін на цукор, рослинні олії та м’ясо. Таким чином значення ІСЦФ виявилося на 13,3 пункту (10,1 відсотка) нижче відповідного рівня минулого року. За підсумками 2023 року загалом значення ІСЦФ становило 124,0 пункту, що на 19,7 пункту (13,7 відсотка) нижче середнього показника за 2022 рік.

»  Середнє значення індексу цін на зернові ФАО у грудні склало 122,8 пункту, що на 1,8 пункту (1,5 відсотка) вище його листопадового рівня, але все ще на 24,4 пункту (16,6 відсотка) нижче відповідності , зафіксованого у грудні 2022 року. Під впливом викликаних погодними явищами збоїв у логістичних системах низки основних країн-експортерів та напруженості в Чорноморському регіоні на тлі активного попиту в грудні було зафіксовано зростання експортних цін на пшеницю, що знижувалися протягом чотирьох місяців поспіль. У грудні було також відзначено зростання світових цін на кукурудзу через побоювання, пов’язані з посівом другого врожаю в Бразилії, та затримку поставок з України у зв’язку з логістичними проблемами. Щодо інших фуражних зернових, то світові ціни на ячмінь також зросли, тоді як ціни на сорго дещо знизилися. У грудні значення Індексу цін ФАО на всі види рису зросло на 1,6% в порівнянні з його листопадовим рівнем. Така підвищувальна тенденція була зумовлена зростанням котирувань індійських сортів рису під впливом активізації закупівель деякими країнами Азії та послаблення конкуренції між експортерами у зв’язку з запровадженими Індією експортними обмеженнями та скороченням пропозиції у В’єтнамі. Згідно з Індексом цін ФАО на всі види рису, у 2023 році світові ціни на рис на 21 відсоток перевищили показники минулого сезону, що обумовлено насамперед побоюваннями у зв’язку з погодним явищем Ель-Ніньо, яке може призвести до зниження врожаю рису, а також наслідками. експортних обмежень, запроваджених Індією. За підсумками 2023 року в цілому значення Індексу цін на зернові ФАО склало 130,9 пункту, що на 23,8 пункту (15,4 відсотка) нижче рекордно високого середньорічного показника 2022 року: така знижувальна тенденція пояснюється тим, що пропозиція на міжнародних ринках зберігалася на достатньому рівні.

» Середнє значення Індексу цін на рослинні олії ФАО у грудні склало 122,4 пункту, знизившись на 1,7 пункту (1,4 відсотка) порівняно з минулим місяцем після короткострокового підвищення у листопаді. Зафіксоване незважаючи на сезонне скорочення виробництва в ключових країнах-виробниках зниження значення цього індексу відображає зниження світових цін на пальмову, соєву, рапсову та соняшникову олії на тлі зменшення обсягів закупівель провідними імпортерами. Міжнародні ціни на соєву олію знизилися більш ніж на 3 відсотки порівняно з листопадовим рівнем, що зумовлено ослабленням попиту з боку виробників біодизельного палива, а також покращенням погодних умов у деяких зонах основних регіонів виробництва в Бразилії. Внаслідок млявого глобального імпортного попиту світові ціни на ріпакову та соняшникову олії знизилися. За підсумками 2023 року в цілому, на тлі підвищення пропозиції на світовому рівні, значення Індексу цін на рослинні олії ФАО становило 126,3 пункту, що значно нижче (на 61,5 пункту, або 32,7 відсотка) показника 2022 року і є самим низьким за останні три роки рівнем.

» Середнє значення Індексу цін на молочну продукцію ФАО у грудні склало 116,1 пункту, що на 1,9 пункту (1,6 відсотка) вище листопадового показника; таким чином, зростання цього індексу триває третій місяць поспіль, але все ж таки його значення виявилося на 22,2 пункту (16,1 відсотка) нижче, ніж у відповідний період минулого року. Зростання значення цього індексу в грудні було зумовлене насамперед підвищенням котирувань вершкового масла, незбираного сухого молока та сиру. Світові ціни на вершкове масло та сир зросли головним чином під впливом активного внутрішнього попиту в Західній Європі напередодні свят на тлі подальшого скорочення пропозиції на ринку, незважаючи на сезонне зростання виробництва молока у регіоні. Крім того, збільшення імпортного попиту з боку країн Близького Сходу також внесло внесок у підвищення котирувань сиру. Тим часом, незважаючи на послаблення ринкової активності в Європі у святковий період, високий глобальний імпортний попит сприяв підвищенню світових цін на сухе молоко. Світові ціни на знежирене сухе молоко, навпаки, трохи знизилися під впливом обмеженого попиту. За підсумками 2023 року загалом середнє значення Індексу цін на молочну продукцію ФАО склало 118,8 пункту, що на 23,6 пункту (16,6 відсотка) нижче середнього показника за 2022 рік: така тенденція була обумовлена млявим імпортним попитом, особливо на спотовому ринку на тлі наявності значних запасів у країнах-імпортерах, що призвело до зниження цін на всі види молочної продукції.

» Середнє значення індексу цін на м’ясо ФАО* у грудні склало 110,4 пункту, що на 1,1 пункту (1,0 відсотка) нижче листопадового показника і на 2,0 пункту (1,8 відсотка) нижче відповідного показника минулого. У грудні світові ціни на свинину знизилися під впливом млявого імпортного попиту з боку азіатських країн, незважаючи на сезонне збільшення обсягів внутрішніх продажів у деяких країнах-експортерах. Тим часом ціни на яловичину та м’ясо птиці також знизилися як наслідок менш активного купівельного попиту з боку Азії у поєднанні із значним обсягом експортної пропозиції у великих регіонах-виробниках. Світові ціни на баранину, навпаки, зросли після двох місяців безперервного зниження під впливом зміцнення попиту напередодні святкового сезону та у зв’язку зі зниженням пропозиції забійної худоби в Океанії, де завдяки минулим дощам фермери стали рідше робити вибір на користь скорочення поголів’я. За підсумками 2023 року загалом середнє значення Індексу цін на м’ясо ФАО склало 114,6 пункту, що на 4,2 пункту (3,5 відсотка) нижче показника 2022 року: така тенденція зумовлена збільшенням експортних можливостей у провідних регіонах-експортерах на тлі млявого світового попиту з боку основних країн – імпортерів м’яса та є відображенням зниження середньорічного рівня цін на яловичину, м’ясо птиці та баранину, частково компенсоване підвищенням середнього рівня цін на свинину.

» Середнє значення індексу цін на цукор ФАО у грудні склало 134,6 пункту, що на 26,8 пункту (16,6 відсотка) нижче його листопадового значення, і досягло мінімального за останні дев’ять місяців рівня, проте опинившись на 17,5 пункту (14,9%) вище, ніж у відповідний період минулого року. Зафіксоване у грудні різке зниження світових цін на цукор було переважно зумовлене активними темпами виробництва у Бразилії, яким сприяли сприятливі погодні умови. Активний експорт із Бразилії разом із зниженням прибутку від продажів етанолу призвели до загального зниження світових цін на цукор. Крім того, рішення уряду Індії обмежити використання цукрової тростини для виробництва етанолу в поточному сезоні додатково сприяло зниженню цін. За підсумками 2023 року загалом середнє значення Індексу цін на цукор ФАО склало 145 пунктів, що на 30,6 пункту (26,7 відсотка) вище показника за 2022 рік, і досягло максимального рівня з 2011 року, що було обумовлено насамперед занепокоєнням, пов’язаної із стійкістю рівноваги попиту та пропозиції на світовому ринку цукру.