Тритикале проходить свій шлях від кормового до хлібного зерна

У проекті «Тритикале+», націленому на перетворення врожаю з кормового на продукти харчування для людей, бере участь агронауковий та виробничий консорціум Швейцарії.

Про це пише Пітер Джоссі у статті швейцарського агропорталу LID.CH. У Швейцарії тритикале відоме як кормове зерно вже кілька десятиліть. Перша селекція відноситься до 19 століття. Початковою метою було об’єднати невибагливість жита з якістю пшениці.

Стефан Шойнер – директор Swissgranum, організації, що представляє інтереси швейцарської зернової, олійної та білкової промисловості. На питання про потенціал тритикалу як хлібного зерна Стефан Шойнер наголошує, що основним фактором є конкретний попит із боку зацікавлених млинів та пекарень на нові сорти та нішеві продукти. На цій основі необхідно розробити професійні концепції маркетингу та комунікації.

Під час розробки відповідних програм переробки необхідно прояснити низку передумов і вимог. «Проблеми виникають по всьому ланцюжку», — пояснює Стефан Шойнер, перераховуючи найважливіші критерії, що ґрунтуються на досвіді: «З агрономічного погляду першорядне значення мають урожайність, стабільність урожаю, якість та сприйнятливість до хвороб. Критерії приймання, очищення та зберігання повинні бути чітко визначені заздалегідь. «Зрештою, якість, інгредієнти, колір та параметри обробки є основними під час переробки».

На відміну від перевіреного вирощування тритикале як кормове зерно, розробка високоякісних сортів хлібного зерна є початком тривалого селекційного процесу. Саме тут набуває чинності проект «Тритикале+», запущений з ініціативи GZPK (Німецька асоціація сільськогосподарських дослідницьких центрів) — селекційна компанія Peter Kunz gzpk веде новаторську роботу з перетворення фуражного зерна на високоякісне хлібне зерно.

З боку Швейцарії беруть участь дослідницький інститут Agroscope, постачальник насіння Delley Samen und Pflanzen AG та галузева організація Swissgranum. Проект частково фінансується Федеральним відомством сільського господарства Швейцарії (FOAG). Після трьох років проекту він триватиме до літа 2025 року.

Перша фаза Triticale+ має дві основні цілі: реєстрація сортів кормового тритикале у списку сортів, рекомендованих для вирощування. Цей список оновлюється кожні кілька років Agroscope та Swissgranum. З початку проекту за три роки тому було агрономічно протестовано 14 ґатунків. Декілька сортів були визнані якісно придатними для включення до списку. На цій основі стане можливим конкретне просування тритикале споживання людиною. Основна увага приділяється використанню тритикале як хліб для виробництва хліба та хлібобулочних виробів.

“Ми хочемо вивести зернові для споживання людиною”, – каже Маттіас Мюллер, селекціонер тритикале, переконаний у перспективах. Тритикале — це не просто суміш жита і пшениці, а окреме зерно, підкреслює він: «Зважаючи на нашу селекційну роботу, що триває, ми хочемо ще більше наголосити на цьому в майбутньому. В даний час на ринку представлений нішевий сорт Тріпанем є нещодавно виведеним органічним сортом. Він вирощувався в біодинамічних умовах із самого початку, що робить його оптимально адаптованим до органічного землеробства.

“Результати проекту показують, що хлібне тритикале має потенціал вийти за межі своєї ніші”, – каже Маттіас Мюллер, коментуючи конкретні цілі.

Школа хлібопечення Richemont, яка відповідає за випікання хлібного зерна з випробувальною метою, підтверджує придатність тритикале для виробництва хліба, наприклад, у традиційному та перевіреному житньо-пшеничному хлібі або для інших спеціальних сортів хліба.

«Моє бачення полягає в тому, що тритикале буде прийнято як хлібну зернову культуру, повноцінну культуру сівозміни, хлібну зернову культуру та харчовий продукт. Я в цьому певен. Перші пробні випічки із комерційними органічними пекарнями вже відбулися. Далі ми плануємо проект із фермерськими пекарнями. Це чудово, коли прямий маркетинг цікавиться зерном. Однак прямий маркетинг не вимагає офіційного процесу тестування та списку рекомендованих сортів, оскільки це замкнутий маркетинговий цикл. Створення хлібного тритикале у більших масштабах вимагатиме проектів із переробною промисловістю. Ми думаємо про смугові випробування та більш масштабні випробування випічки, а також про рекомендації щодо випічки для хлібопекарської промисловості. Ми підходимо до таких проектів як до наступних проектів Triticale+. Фінансування тут є основною перешкодою. Зрештою, необхідна робота у різних масштабах, оскільки вони можуть взаємно збагачувати одне одного. У будь-якому випадку, ще багато роботи, перш ніж тритикале буде у всіх на вустах» — розповів Маттіас Мюллер.

«У Швейцарії тритикале використовується майже як кормове зерно. Виняток становлять кілька кустарних пекарень та фермерських пекарень. В інших країнах тритикале вирощується загалом і також використовується для споживання людиною. У Східній Європі, наприклад, у Польщі, Естонії та Україні, тритикале розводять і використовують як хлібне зерно. Дослідження щодо розробки хлібного тритикале також ведуться в США», — додав він.

Для просування селекційного розвитку хлібного тритикале другий підпроект дослідив шість селекційних ліній, щоб визначити їхню придатність як хлібний тритикале. Нині немає процедури випробування сортів, спеціально призначеної для хлібного тритикале. Це означає, що хлібне тритикале має відповідати врожайності кормового тритикале, а також мати гарні хлібопекарські якості.

Маттіас Мюллер пояснює проблеми традиційного тестування сортів: «Процедура тестування, орієнтована на кормове зерно, створює суперечливі цілі: високий вміст білка, один із показників хороших хлібопекарських якостей зазвичай призводить до зниження врожайності».

Тому в ході проекту було розроблено схему тестування з адаптованим ключем розрахунку. Планується, що сорти хлібного тритикале офіційно тестуватимуться з використанням цього методу, починаючи з 2028 року. «Однак спочатку необхідно адаптувати правила тестування. Після того, як цієї адаптації буде досягнуто, тритикале можна буде спеціально протестувати і вперше схвалити як хлібне зерно», — сказав Маттіас Мюллер.

Нова схема тестування дає хорошу точку відліку для селекції тритикале у GZPK.

«Вона допомагає нам побачити, на яких параметрах нам потрібно зосередитися при селекції, щоб сорт мав шанс бути оптимальним як для сільського господарства, так і для переробки», — пояснює Маттіас Мюллер. Нова схема тестування також означає, що з сортами тритикале, які будуть протестовані в майбутньому, млини та пекарні знатимуть, з чим вони стикаються під час переробки тритикале.

Офіційне схвалення хлібного тритикале є важливою передумовою конкретного вирощування та маркетингового співробітництва. Для того, щоб тритикале стало придатним для споживання людиною в майбутньому, його мають вирощувати сільськогосподарські компанії. Для цього потрібна готовність млинів та пекарень до співпраці, розробки високоякісних лінійок продукції та завоювання своїх клієнтів.

На кожному етапі ланцюжка створення вартості необхідно пробудити інтерес споживачів до тритикали та донести до клієнтів цікаву історію продукту.

Позначки:тритикале