Ситуація на зерновому ринку Єгипту зараз нагадує «картковий будинок» — Interlegal

На зерновому ринку Єгипту виникла системна затримка платежів через зміну державних механізмів закупівель. За словами партнера Міжнародної юридичної служби Interlegal Артема Скоробогатова, нова структура взаємодії між державними органами, банками та посередниками створила ланцюг, у якому будь-який збій може зупинити рух коштів. Про це він розповів в коментарі Latifundist.com.

Контекст. 23 жовтня ми повідомляли, що 8 суден із українською пшеницею залишаються на рейдах єгипетських портів через затримки з відкриттям акредитивів для державного покупця Mostakbal. За оцінками учасників ринку, неоплаченими залишалися близько 200 тис. т зерна.

За словами Скоробогатова, ситуація на зерновому ринку Єгипту наразі нагадує «картковий будинок» — ланцюг, де багато взаємопов’язаних сторін і кожна затримка може зупинити рух грошей.

Він вважає, що нинішні труднощі не пов’язані з недобросовісністю сторін, а є наслідком трансформації державних процедур після зміни органу, відповідального за закупівлі.

«Раніше державні закупівлі йшли через GASC, який мав відпрацьовану процедуру: прозорі тендери, перевірені банки, міжнародні кредитори, передбачувані графіки платежів. Після зміни розпорядчого органу механізм став більш розгалуженим», — пояснює Скоробогатов.

Тепер контракти підписує одна структура, валюту розподіляє центральний банк, а розрахунки здійснюють інші фінансові установи, які не завжди мають ресурси або чіткі інструкції. Додатково у схему втрутилися локальні посередники, які купують зерно на себе, а потім перепродають державі. У результаті формується багаторівнева система, у якій будь-який етап може спричинити затримку платежу.

Цей часовий розрив між контрактом і оплатою створює унікальну ситуацію: вантаж прибуває, але документи «зависають» у системі, а збитки від простою (демередж, портові збори тощо) несе продавець чи фрахтувальник.

«Формально ніхто не порушив договір, але часовий розрив у платежах вже призводить до фінансових втрат. І саме тут починаються правові ризики, які можуть перерости у претензії й арбітражі», — зазначив юрист.

На практиці учасники ринку обирають різні стратегії: одні чекають і сподіваються на оплату, інші — перепродають вантаж, фіксуючи збитки, але зберігаючи контроль. Виграє той, хто чітко документує свої дії, адже навіть один електронний лист може визначити, хто буде позивачем, а хто — відповідачем у суді.

Скоробогатов наголосив, що Єгипет і надалі залишатиметься ключовим ринком для чорноморського зерна, і якщо висновки не будуть зроблені в середині країни, то трейдери вимушені будуть співпрацювати з цим дестинейшин «з підвищеною юридичною уважністю» — передбачаючи непрогнозовані фінансові затримки та операційні ризики й завжди маючи план Б.

Позначки:Україна, зерно, пшениця, Єгипет, Interlegal