Сирія збільшила виробництво кукурудзи на 42%, але імпортна залежність зберігається

У 2026 році виробництво кукурудзи в Сирії зросло на 42% — до 475,2 тис. тонн проти 332,6 тис. тонн роком раніше. Посівні площі становили 84,4 тис. га, а середня врожайність гібридних сортів досягла близько 6 т/га. Найбільші обсяги зерна зібрали у провінціях Ракка (35% загального виробництва), Алеппо (27%) та Хасеке (13%). Попри суттєве збільшення врожаю, внутрішнє виробництво покриває лише близько половини потреб країни в кукурудзі, тому залежність від імпортного кормового зерна зберігається.

Міністерство сільського господарства Сирії планувало засіяти кукурудзою 97 тис. га та отримати 551 тис. тонн урожаю, однак фактичні показники виявилися нижчими за очікування. Для подальшого нарощування виробництва влада має намір підвищити середню врожайність до 7 т/га завдяки впровадженню продуктивніших гібридів, удосконаленню агротехнологій та розвитку зрошення. Наразі окремі рекомендовані сорти забезпечують урожайність від 6,34 до 7,7 т/га.

Однією з головних проблем галузі залишається нестача зерносушильних потужностей, особливо у провінції Ракка. Через відсутність необхідного обладнання фермери змушені сушити кукурудзу просто неба, а витрати на сушіння та транспортування в окремих випадках перевищують $30/т. Недостатнє просушування зерна підвищує ризики розвитку плісняви та утворення мікотоксинів, що може зробити продукцію непридатною для кормового використання. Для безпечного зберігання вологість кукурудзи необхідно знижувати до 13–14%.

Для розширення інфраструктури переробки в Сирії переобладнують одну з ліній цукрового заводу Tal Salhab під сушіння кукурудзи потужністю до 1 тис. тонн на добу. У перспективі планується модернізація другої лінії, а також відновлення та розширення сушильних потужностей в інших зерновиробничих регіонах. Водночас високі витрати на насіння, добрива, пальне, зрошення та збирання врожаю продовжують обмежувати рентабельність виробництва.

Сирія також планує розвивати власну комбікормову промисловість для скорочення залежності від імпортної сировини. Наразі три діючі державні комбікормові заводи мають сукупну номінальну потужність 190 тис. тонн на рік, тоді як ще три підприємства залишаються непрацюючими. Програма розвитку галузі на 2026–2030 роки передбачає модернізацію кормових заводів, будівництво сучасних зерносушарок, удосконалення лабораторного контролю та розширення використання місцевої кормової сировини, що має сприяти збільшенню внутрішнього виробництва й поступовому скороченню імпорту кукурудзи.

Tags: кукурудза, Сирія