Світовий ринок відчуває гостру нестачу яловичини

Міжнародний ринок яловичини входить у нову фазу, де США знову грають центральну роль. В умовах зниження внутрішнього виробництва та прогнозованого відновлення лише до 2027 або 2028 року США зміцнюють свої позиції як великий світовий покупець, відкриваючи нові можливості для експортерів з країн МЕРКОСУР, як пояснив Дієго Понті, економіст та аналітик AZ Group, в інтерв’ю Grupo Agro del Sur.

Сполучені Штати, основний імпортер, що підтримує ринок

Понті зазначив, що Сполучені Штати зберігають структурний дефіцит яловичини, імпортуючи понад 2 мільйони тонн порівняно з експортом близько 1,2 мільйона тонн.

“Країна споживає 13 мільйонів тонн забійної ваги на рік, тому навіть при розширенні тарифних квот вплив мінімально всередині країни, але дуже відчутний для експортерів у регіоні”, – зазначив він.

Аргентина і, відповідно, інші країни МЕРКОСУР прагнуть розширити свою квоту в 20 000 тонн за допомогою преференційного тарифу, користуючись хорошими двосторонніми відносинами та потребою США у збільшенні постачання.

Тим не менш, Понті підкреслив, що ринок суттєво не зміниться: «Сполучені Штати не затоплені імпортним м’ясом. Аргентина не замінить Бразилію, і внутрішні ціни в результаті не впадуть».

Різниця в ціні залишається сильним стимулом: у той час як у США вартість бичка досягала 8 доларів США за четвертою шкалою, в МЕРКОСУР вона коливається від 4,40 до 5 доларів США і вище, і така різниця дозволяє вести бізнес навіть за межами квоти.

Європа: твердість, високі ціни та повернення престижу яловичини

Після виставки Anuga у Німеччині аналітик AZ Group відзначив явне відновлення попиту в Європі: експортні ціни зросли на 50% порівняно з минулим. Екологічна політика та обмеження на внутрішнє виробництво призвели до дефіциту, що призвело до зростання вартості Hilton та квот на 481.

«Нині квота Hilton торгується за ціною близько 19 000 доларів США за тонну, тоді як раніше вона становила близько 12 000–13 000 доларів США. Крім того, яловичина знову набула популярності в європейському раціоні харчування після провалу синтетичного м’яса, яке не змогло завоювати популярність», — заявив Понті.

Ізраїль та Китай – стовпи торгової інтеграції

Ще одним ключовим висновком аналізу стала стратегічна роль Ізраїлю, який сприяє інтеграції м’ясопереробної промисловості, вимагаючи постачання передніх четвертинок, що дозволяє розподіляти інші висівки різними ринками. «Коли Ізраїль є присутнім, м’ясокомбінати відчувають гостру необхідність у поповненні запасів; він є ключовим споживачем для підтримки стабільних цін», – заявив Понті.

Тим часом у Китаї аналітик описав ціновий бум: рекордний імпорт у вересні перевищив 300 000 тонн. Попит залишається високим як на яловичину промислового виробництва, таку як цілі туші та обріз, так і на преміальні висівки, що обумовлено зростанням середнього класу, що збільшує споживання червоного м’яса. Однак він попередив про непередбачуваність торгової політики Китаю, яка може запровадити додаткові мита чи квоти після міжнародних перевірок у листопаді.

Регіональний прогноз: довгий цикл та стійкі ціни

За словами Понті, відновлення поголів’я великої рогатої худоби в США буде повільним та поступовим, що забезпечить стійкий попит на імпорт як мінімум до 2027 чи 2028 року. «Для країн-експортерів Південного конуса це означає стабільність та можливості. Яловичина із цього регіону залишиться конкурентоспроможною та необхідною», — заявив він.

Загалом аналітик наголосив, що основи міжнародного ринку залишаються міцними: виробники відзначають рекордні ціни у доларах США, а також покращується сприйняття яловичини як продукту першої необхідності у світі.

Позначки:США, Аргентина, яловичина