Світова торгівля зерном в обсязі 120 млрд доларів зазнає серйозних трансформацій

UkrAgroConsult

По всьому сільськогосподарському поясу України знаходяться силоси з 15 млн тонн кукурудзи з врожаю 2021 р., більшість з яких мала б вийти на світові ринки, повідомляє УкрАгроКонсалт із посиланням на Bloomberg.

Запаси – приблизно половину кукурудзи, яку Україна, як очікується, експортуватиме за сезон 2021/22, – стало все важче доставити покупцям, що дає змогу побачити суттєві проблеми, які спричинили воєнні дії Росії у світовій торгівлі зерном на суму приблизно 120 млрд доларів. Вже перекриті порушенням ланцюгів поставок, різким зростанням тарифів на фрахт і погодними явищами, ринки готуються до нових потрясінь, оскільки поставки з України та Росії – на які разом припадає близько чверті світової торгівлі зерном – стають дедалі складнішими та викликають дефіцит продовольчої продукції.

До нападу Росії українська кукурудза мала б потрапити до чорноморських портів, таких як Одеса та Миколаїв, залізницею і завантажитись на судна, що прямують до Азії та Європи. Але коли порти закриті, невелика кількість кукурудзи із труднощами просувається на Захід залізницею через Румунію та Польщу, перш ніж відправити морем.

Україна є одним із найбільших у світі експортерів кукурудзи, пшениці та соняшникової олії, надходження яких значною мірою призупинено. Експорт зерна наразі обмежений до 500 тис. тонн на місяць, у порівнянні з 5 млн тонн до війни, втрати в 1,5 млрд дол., повідомляє Міністерство сільського господарства України. Пшениця з Росії – найбільшого світового експортера – все ще надходить, але залишаються питання щодо доставки та оплати майбутніх вантажів.

Збої в поставках зернових і олійних культур – основних продуктів для мільярдів людей і тварин у всьому світі – призводять до зростання цін. Країни, які бояться потенційної нестачі продовольчої продукції, намагаються знайти альтернативних постачальників.

Індія, яка історично зберігала свої величезні врожаї пшениці в себе – завдяки встановленій урядом ціні – переміщується на експортний ринок, продаючи рекордні обсяги по всій Азії. Бразильський експорт пшениці за перший квартал 2022 р. значно перевищив експорт за весь 2021 рік. Американські вантажі кукурудзи прямують до Іспанії вперше приблизно за 4 роки. А Єгипет розглядає можливість заміни добрив на румунське зерно та вести переговори про пшеницю з Аргентиною.

Навіть ці зусилля можуть бути недостатніми, заявив Ден Бассі, президент AgResource.

Альтернативні постачальники пропонують дорожчі вантажні перевезення, довший транзит або різну якість пшениці, що ще більше прискорює інфляцію продовольчої продукції. Світові постачання вже виросли в ціні через посуху в Канаді та Бразилії та транспортні блокування в деяких частинах світу, від залізничних заторів у США до страйків далекобійників по всій Іспанії. Додатковий шок від війни призвів до рекордних цін: ф’ючерси на кукурудзу та пшеницю в Чикаго виросли більш ніж на 20% з початку 2022 р.

ООН попередила, що ціни на продукти харчування – і без того найвищі показники – можуть зрости ще на 22%. Суттєве падіння чорноморського експорту може призвести до недоїдання ще 13,1 млн людей, що посилить зростання глобального голоду в світі, який все ще оговтається від наслідків пандемії.

Наразі інші постачальники підключаються до торгівлі пшеницею. Залучена вищими цінами, Індія, другий за величиною виробник пшениці після Китаю, збільшила експорт, який досяг рекордних 8,5 млн тонн у сезоні, який завершився у березні.

Індійські порти Кандла і Мундра в західному штаті Гуджарат, головні шлюзи для експорту пшениці, «киплять» від активності, оскільки продажі зросли. Уряд надає більше залізничних потужностей для транспортування пшениці, а владу порту попросили збільшити кількість терміналів і контейнерів, призначених для зерна. Деякі порти на східному узбережжі Індії та порт Джавахарлала Неру в Мумбаї також готуються до обробки вантажів пшениці.

За даними міністерства торгівлі, Індія веде переговори про доступ до ринків Єгипту, Туреччини та Китаю, трьох із чотирьох найбільших імпортерів, та інших потенційних покупців, включаючи Боснію, Нігерію та Іран. Експорт з країни може досягти 12 млн тонн у сезоні 2022/23, який розпочався у квітні, повідомили у Allana Group.

Бразилія – чистий імпортер пшениці – також очікує найбільшого експорту зерна за останні 10 років. Низький рівень річки в сусідній Аргентині підштовхнув продажі через штат Ріу-Гранді-ду-Сул. За даними Serra Morena Commodities, високий врожай, слабка валюта та затримка врожаю сої, що дало додатковий час для потоків пшениці, підсилили продажі. Загальний експорт пшениці з країни прогнозується на рівні 2,1 млн тонн за перший квартал 2022 р., що майже вдвічі більше, ніж за весь 2021 р. Напрямки включають Туреччину, Південну Африку та Судан, усі вперше за щонайменше чотири роки, згідно з даними Secretaria de Comercio Exterior.

Продажі для Австралії, великого експортера пшениці, йдуть повним ходом, місця доставки заброньовані на місяці вперед.

Деякі уряди обмежують торгівлю, щоб протистояти вищим цінам на продукти харчування. Сербія, дев’ятий за величиною вантажовідправник кукурудзи, тимчасово заборонила експорт. Аргентина та Індонезія підвищили податки на експорт рослинної олії, а Казахстан обмежить поставки пшениці. За оцінками Міжнародної зернової ради, світова торгівля зерном, не враховуючи рис, може скоротитися на 12 млн тонн в сезоні 2021/22, що є найбільшим показником щонайменше за 10 років.

Імпортери тим часом скасовують обмеження, щоб отримати зерно від найбільших експортерів. Іспанія – другий за обсягами покупець кукурудзи в Україні – пом’якшила правила щодо пестицидів, щоб дозволити корм з Аргентини та Бразилії. Вона також отримала 145 тис. тонн зі США в березні, що стало першим вантажем з 2018 р., а Китай, ще один великий імпортер української кукурудзи, збільшив закупівлі у США.

Деякі комбікормові заводи на півдні Італії закрилися через нестачу зерна, повідомили у європейській групі комбікормової промисловості FEFAC. Поставки імпортуються зі США та Аргентини, яким потрібно 10 днів додаткового часу на доставку в порівнянні з Чорним морем. Італійська промислова група Assalzoo заявила, що деякі тваринники вибраковують свої стада, починаючи з корів, які дають молоко.

Країна отримує понад 5 млн тонн кукурудзи щорічно з-за кордону, і виробникам важко оплачувати свої рахунки, оскільки вартість зерна різко зросла, повідомили в Assalzoo. Тваринники майже не отримують поставок ні з Росії, ні з України через морську блокаду в Чорному морі.

Імпортери з Північної Африки та Близького Сходу особливо залежать від російських та українських поставок і борються з пошуком альтернатив. Алжир, який тільки у 2021 р. відкрив для себе чорноморську пшеницю, вже повертається до французьких вантажів. Єгипет, найбільший у світі імпортер пшениці — понад 80% його імпорту надходить з Росії та України за останні 5 років — змушений скорочувати закупівлі через зростання цін. Він відмовився від двох прямих тендерів на імпорт, оскільки пропозиції припинилися, а ціни зросли приблизно на 100 дол. за тонну, включаючи фрахт. За словами міністра постачання Єгипту, він відкладає подальші тендери принаймні до середини травня. Країна намагається підтримувати програму субсидій на хліб, яку використовують близько 70 млн її громадян.

Без жодних ознак, що скорочення пропозиції скоро послабиться, Rabobank прогнозував у березні, що ф’ючерси на пшеницю до кінця 2022 р. становитимуть у середньому 11 дол. або більше за бушель, а на кукурудзу – приблизно 7,75 дол. за бушель або вище. Це на 30% або більше, ніж на кінець 2021 р.

В Україні фермери намагаються отримати добрива для посівів озимої пшениці. Сівба ключових ярих культур, таких як кукурудза та соняшник, скоротиться, оскільки виробники борються з нестачею дизельного палива та технікою.

УкрАгроКонсалт

Позначки:Україна, порты, соняшникова олія, світові ринки, експорт, морем, кукурудза, олійні, зернові, пшениця, ціни, добрива, залізниця, Росія